Появу Вови зі Львова на українській сцені більше ніж рік тому складно було не помітити. Своєю творчістю і наполегливою працею він спростовує багато стереотипів, які склались в українському суспільстві щодо репу. Тексти Вови зі Львова вражають неймовірною кількістю позитиву і вірою в добре майбутнє, а його патріотичність змушує багатьох молодих людей замислитись про те, що українське може бути і є модним. Своєму успіхові виконавець завдячує способу мислення, який допоміг йому досягнути вершин і не зупинятись на досягнутому, постійно вдосконалюватись та завжди лишатись одночасно і „прикольним пациком зі Львова”, і начитаною, ерудованою людиною. У цьому інтерв'ю Вова розповідає про свій життєвий шлях, творчість та ділиться секретами успіху...
«Гурт Роллікс радий представити читачам Українського Формату свою останню роботу «Частіше посміхайся!» та відео на неї, а також поділитися деякими свіженькими новинами, планами відносно виходу дебютного альбому, а також історіями із життя гурту, про які мало хто чув. Голосуйте за нашу пісню будь-де і будь-коли, купуйте наші диски, приходьте на концерти, підтримуйте добрими словами, порадами, грошима, харчами і одягом, та коли треба, критикуйте! А ми за це віддячимо своєю музикою та енергетикою на концертах!»
Гурту "Тартак" виповнилось 10 років. До цієї події хлопці випустили новий альбом "Сльози та Соплі"; дали перший справжній великий сольник "для людей, які люблять Тартак"; презентували надзвичайно якісне відео до нової пісні "Я не знаю" та пообіцяли, що це не останні подарунки від них, оскільки святкувати свій ювілей "Тартак" буде цілий рік – аж до 11-ї річниці. 10 років – це також і вдалий час для аналізу всього пройденого колективом шляху, висновків та побудови планів на майбутнє. "Українському Формату" гурт "Тартак" дав ексклюзивне інтерв'ю за підсумками десятиріччя (звідси і його чималенький об'єм). Тож читайте далі про успіхи та невдачі, творчі підйоми та складні періоди на шляху "Тартака" протягом цих років, які широкому загалу були маловідомі; про святковий ювілейний концерт та враження від нього; про історію створення альбому "Сльози та Соплі" та як це пов'язано зі зміною складу, яку гурт пережив навесні 2005-го; про конфлікт із "Гуляйгородом" і нереалізовані плани; про майбутній альбом "Тартак. Гуляйгород. Кофеїн"; про участь у проекті з підтримки ідеї визнання воїнів УПА; про результати акції "Не будь байдужим!" і чому "Тартак" припинив у ній участь; про підсумки проекту "Свіжа Кров" та про нові програми Сашка Положинського на "М1"; і, звичайно ж, про Новий Рік, Різдво та їх святкування :)
Днями столичне видавництво Moon Records випустило перевидання дебютного альбому гурту Бумбокс – «Меломанія», перший український реліз якого відбувся у квітні 2005-го року на лейблі Music Factory. Зміна видавця стала не єдиною відмінністю перевидання від релізу півторарічної давнини. Платівка збагатилась двома цікавими англомовними бонус-треками, які до цього не видавались, але вже стали концертними гітами, та мультимедійним додатком у вигляді трьох кліпів Бумбоксу. Два з них – «Супер-пупер» та «Email» – вже відомі глядачам, а от третій кліп «Бобік» є справжнім артефактом і до цього не був відомий широкому загалу та демонструвався лише раз на одному з київських концертів у 2005 році. Крім того платівка отримала нове, так би мовити, «подарункове» оздоблення. І дійсно, чим не подарунок прихильникам до Нового Року? Але самі хлопці стверджують, що це чистий збіг і для перевидання «Меломанії» гурт має інші причини. Про них, а також про нові бонус-треки та кліп «Бобік» «Українському формату» розповів директор гурту Бумбокс – Олексій Согомонов.
Запорізький гурт "Хорта" - то така компанія, що читає тексти, від яких мурашки по шкірі, а потім робить так, щоб усі, хто прийшов на концерт стрибали та співали, як справжні футбольні фанати "Металурга". Чарівна скрипка, не менш чарівний жіночий вокал - і український хіп-хоп перетворюється на таку собі енергійну етно-казку. Потрапивши на "кастинг" до організаторів міжнародного молодіжного фестивалю "Чайка", "Хорта" приєдналася до фестивальної "свіжої крові". 17 вересня з роботами зі ще тепленького дебютника "Пісні острова волі" гурт приїхав вливатися у тіло слухачів столичного Палацу спорту. За годину-дві до виступу лідер гурту, Андрій Лобода розповів про "Чайку" - "Руту", дівчат, п'яних свинюк, квіти і шампанське. І ще трохи про творчість. :)
Найближчими днями в Україні стартують відбірні тури до міжнародного фестивалю “The Global Battle Of The Bands”, переможець якого отримає 100 тисяч доларів і звання “Найкращої нової групи світу”. Минулого року український гурт “ТОЛ” посів на ньому 4-місце. Що ж це за фестиваль і як змінилося життя гурту після участі у ньому розповів нам у ексклюзивному інтерв’ю фронтмен рою Василь Прозоров.
Гадаю, ця людина не потребує особливого представлення. Адже на його музиці виросло уже не одне покоління, а його пісні набули слави народних хітів. І хоча Тарасу Петриненко довелося багато чого пережити у своєму житті, він і надалі є палким патріотом України. Щоправда, зараз його творчість перебуває у своєрідному "андеґраунді" та є "неформатом" у теле- та радіо просторі. Про те із чим це пов’язано, що нового музикант готує та інші не менш цікаві речі – у нашому ексклюзивному інтерв’ю із Тарасом Петриненко.
У гурті Вій популярне вегітаріанство, його учасники утримуються від вживання алкоголю та ведуть здоровий спосіб життя. Вони небагато заробляють на життя музикою, але практично все зароблене - знову вкладають у свою творчість. І це не заважає команді створювати сучасний український фольк, якісно виділяючись в умовах зростання кількості псевдо-етнічних колективів рівня "сільских лабухів". Нещодавно про своє життя-буття гурт розповів в ефірі радіо "Культура" в рамках програми "Сонце сяй".
Вони оригінальні. Для того, щоб планомірно завойовувати вуха та серця, а також інші важливі частини тіла шанувальників, цей гурт винайшов такий стиль музики, як украбілі. Це рокобілі, але з елементами українського фольклору і, звичайно, українською мовою. Запалює на концертах так, що в клубах танцюють навіть меблі.
Вони непосидющі. Перспективу спокійнісінько лишитися в рідному рівненському будинку молоді та юнацтва штатними музикантами вони проміняли на нелегку долю колективу, що гастролює. Здається, в автобусі чи в потязі вони почуваються, як вдома. Не сваряться і не втомлюються один від одного. Тому радо беруть участь в акціях кшталт автопробігу „Потягу дружби”, „подорожуючої” акції „Не будь байдужим!” чи пробігу вантажівок „FAW”.
Вони серйозні. Цієї весни соліст гурту став депутатом обласної ради міста Рівне. Більше б таких ініціативних, прогресивних та патріотичних чоловіків у вітчизняних органах влади!
Вони привітні. Без комплексів та без „зірочок”. Тому, користуючись їхньою люб'язністю, обов’язково хочеться спитати про найпотаємніше: стосунки з прихильницями та творчі плани.
Новий відео кліп від „Мандрів” з'явився на українських телеекранах.
Співовид було відзнято на електронну, не типову для „мандрівників” пісню
„Любов”. Відео робота стала другою після „Не спи моя рідна земля” в підтримку
останнього альбому команди – „Дорога”. Про все це і трішки більше музиканти
розповіли днями журналістам у затишному куточку розважального центру „Арена
Інтертеймент”. У відеокліпі, за словами творців, „мандрівники” вирішили
показати щось універсальне, міжнародне, з урахуванням того, що світ великий і ми
не тільки в Україні живимо — а взагалі у Світі. Це такий алегоричний момент,
кажуть: літак і пілоти літака — учасники гурту „Мандри”. У середині цього
залізного птаха відбувається дискотека на якій танцюють люди всіх
національностей та віросповідань. Літак — це планета Земля. І ми, люди, всі на
його борту. Треба танцювати, кохатися, але не воювати — бо літак може впасти...
Тому основним «повідомленням», яке періодично з’являється на екрані англійською,
японською і арабською мовами, є — „Займайся коханням — не воюй”. Режисером відео
виступив Юрій Морозов, оператором Сергій Дишук, а сценарій писав Фома.