|
Гурт „Esthetic Education”, заради якого Юрій Хусточка і Дмитро Шуров покинули „Океан Ельзи” виступав вчора, 29 жовтня, в київському „Бабуїні”. Багатьох цікавить цей гурт, тому ми вирішили надати вам таку можливість більше дізнатися про „Естетів”.
Перші Естетичні враження: Довідавшись про склад групи, ще не послухавши їхню музику, думаєш: «нічого собі !» При спілкуванні з групою попадаєш на іншу планету : світлі особи не заклопотані думками про прорив «у» туди, де повинний бути шоу-бізнес. Вони – інші, „довгоочікуване” покоління нових музикантів, або, навіть скоріше нової музики, або музики побаченої по-іншому. Але до цього ми ще повернемося. Група вийшла дуже космополітичною, але не дивлячись на такий багатий географічний склад, у групі присутній київський дух, здавалося вже давно загублений для столиці. Не випадково альбом групи, що ще не надійшов у продаж уже ходить по руках у колі київської інтелігенції, що оцінила появу Esthetic Education вигуком „Ну нарешті-те!”.
Про Естетів:
Луі Франк (вокаліст) – божевільний інтелектуал від музики. Ця людина переміщається по світі, не зауважуючи кордонів. Він чи то француз, чи то англієць, чи то швейцарець, а може бути бельгієць. Але це не дуже важливо. У будь-якій країні, куди його закидає творча цікавість, вона говорить її мовою і робить враження корінного жителя. Пробувши 4 роки в Нью-Йорку в одній музичній тусовці з Мобі, написавши музику до багатьох театральних постановок по обох сторін Атлантики, Луі, що виріс у богемному театральному середовищі між Женевою і Лондоном, перебирається в Москву, де під час гастролей „Океану Ельзи”, знайомиться з Юрою Хусточкою і Дмитром Шуровим, і пропонує їм спробувати записати разом музику до його фільму. Після численних репетицій усім трьом стало зрозуміло, що в них збігаються не тільки музичні смаки, але і що між ними є щось більше - спільності ідеологічного порядку.
Юра Хусточка (бас гітара) – світла особистість, легенда. Хусточка – це ще і музична енциклопедія. Здається, що немає такої групи, музику якої він не чув. Своїми широко відкритими очима він поглинає всі звуки світу, усе його різноманіття, усього його кольору і фарби. Він готовий щедро поділятися всім цим зі своїми колегами музикантами, коли його чують, тоді відбуваються творчі чудеса. Мовчазний Хусточка частіше говорить струнами своєї гітари.
Дмитрик Шуров (клавішні) – його шляхетне музичне походження дає про себе знати в усьому до чого він доторкається. Його аранжування і його клавішні партії в „Суперсиметрії” ОЕ „рвали” душу. Він - піаніст, що володіє талантом імпровізації, бездоганними знаннями музики і невичерпних ідей.
Прогноз оптиміста: Втомлені від другосортної музики вуха, потягнуться на свіжий звук, відчують і себе причетними до того процесу розвитку світової музики, від якого ми завжди були так далеко. Самі ж музиканти впевнені, що дійсна музика - наднаціональна, надсоціальна, надполітична і тому її мова зрозуміла усім, хто прагне його почути. Музика - це як любов: вона не запитує, коли, де і між ким виникнути, але коли вона є, заради неї можна багато чого перебороти.
//Оксана Мельничук, navsi100.com //Фото від music.com.ua, fadiez.com.ua
Коментарів (5) |