 Щороку культурне життя Полтави оживає на кілька днів. В цей час до міста вливаються свіжі сили української рок-музики, щоб виступити на "Мазепа-Фесті". Кожен гурт по-своєму унікальний, а головне – щирий і хто зна, можливо, вже за рік хтось із них стане відомим, бо всі підстави для цього є.
З Києва до Полтави ми доїхали на диво спокійно, без ексцесів і зайвих пригод. Навіть учасники гурту „Абздольц” скромненько спали на своїх місцях. Тож інші, видно, вирішили також не нахабніти: спали, слухали музику, спілкувались і періодично виходили порозминати м`язи і купити собі якогось їдла, коли водій зупинявся біля магазинів з геніальними назвами, штибу „Тормозок”...
Полтава зустріла нас доволі прохолодною, проте дуже сонячною погодою. Наш автобус трохи покружляв, шукаючи Співоче поле ім. Марусі Чурай, а далі все за сценарієм: чеки, обід, концерт. Але попереду чекало багато сюрпризів і перший із них – глядачі. Можливо, для місцевих виконавців це звичне явище, але багатьох тих, хто приїхав, саме це вразило найбільше. Коли почала збиратися місцева публіка, багато хто з артистів зізнався в тому, що такої кількості неформалів, панків, скінхедів, готів та представників інших субкультур разом взятих, ще не бачив: розмальовані, яскраво одягнені хлопці, точно такі ж дівчата. Іноді було важко відрізнити перших від других. Думаю, варто зауважити, що це були цілком нормальні, абсолютно адекватні люди. Биків, звісно, також трохи було, куди ж без них? Але загалом атмосферу це не псувало: всі стрибали, танцювали, обіймалися, цілувалися і взагалі робили все, чого душа бажала. Концерт відбувався не тільки на сцені, а й під сценою! При чому, часом важко було визначитись, де він був кращим.
Другим приємним сюрпризом була велика кількість молодих, але дуже цікавих гуртів, як місцевих, так і приїжджих. Хоча багато кого з виконавців довелось чути та бачити вперше – враження вони залишили позитивне. З-поміж інших хотілося б виділити гурт „Е-42” (чимось нагадали „Papa Roach”), команду „Пінс” (грають нью-метал в поєднанні із психоделікою) та „Лінків”, за солістом яких потім ще довго бігали фанаткі... :)
Полтавчани і гості міста довго сміялися, почувши назву „Абздольц”, як потім виявилось – недаремно, бо ця весела ватага просто розірвала публіку своєю „Трахторною бригадою” та „Чєбурашкою”.
„А чи знаєте ви як по-нашому звучить слово „харашо”? – запитав МС. „Добре” – відповіли кияни, „файно” – відповіли полтавчани. І разом з цими словами на сцені з'явилася львівська формація „Файно”, яку публіка запам'ятала завдяки чудовому голосу вокалістки. Згодом на сцену вийшли хлопці з гурту „Н.Три”, що виконали свої чотири найвідоміші пісні… Потім – чудові виступи „Папи Карло”, „ШиЗО”, „Хорти”, „Квадраджесіми” та інших. Після цього на сцені з'явився довгоочікуваний хедлайнер фесту – „White” і розкачав публіку так, що всі разом стрибали і співали „Кинь тачку”, а потім двічі просили Білого, вокаліста гурту, заспівати „на біс”, що він з величезним заволенням робив. ”Публіка в музичному екстазі” - сказав один з організаторів фесту , Сергій Архипчук. Білий, очевидно, також був в екстазі, бо останній куплет останньої пісні виконував лежачі прямо на сцені.
На цьому фестиваль закінчився. Невеличке прощання з публікою, дяка за теплий прийом в холодний вересневий день, роздача автографів і - до автобусу, де розпочався наступний концерт: хтось святкував вдалий виступ, хтось – День Народження, хтось Новий рік, а хтось просто святкував... :) Але найголовніше, що у всіх залишилося море приємних вражень і бажання повернутись до Полтави наступного року.
Фотозвіт: Мазепа-Фест у Полтаві by РомкО'Сук (
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
)
Діана Лавренюк
|
Статті 
