 Фраза „Дякую, Руслано, дякую тобі” в українському інтернет-просторі, мабуть, вже настільки ж популярна, як російський „Прєвєд”. Адже знайти українського слухача, який жодного разу не чув про Василя Васильціва наразі дуже важко. Щодо цієї неоднозначної особистості ходить маса найнеймовірніших чуток, основною метою яких є розгадати таємницю даного виконавця.
Ставлення до львівського таланту (чи, може, варто писати у лапках?) вкрай полярне: дехто вважає його унікальною постаттю нашого шоу-бізнесу, інші ж крутять пальцями біля скронь. Але лишитись байдужим неможливо.
Василь не позиціонує себе як зірка. Описуючи свою біографію на власному сайті
(цей досить-таки потужний інтернет-ресурс пастельних рожевих кольорів
знаходиться за адресою http://vasilvasiltsiv.txnet.com/),
він розповідає звичайну життєву історію простого українського хлопця: народився
у Львові, ходив до дитсадка, потім у школу, скромно додаючи, що закінчив її „з
оцінками не нижчими дев`яти балів (за дванадцятибальною системою)”, а після 9-го
класу вступив до музичного училища, в якому навчається і досьогодні. Паралельно
він гризе граніт економічної науки Східноєвропейського університету економіки і
менеджменту за спеціальністю маркетинг.
 Зараз Василю 19 років. Він записав 11 альбомів, що складають 157
пісень, з якими можна ознайомитись лише за посередництва інтернету. Багато
награнь стали справжніми хітами, тексти яких кожний поважаючий себе фанат
Васильціва знає напам’ять: це вже згадана „Дякую, Руслано”, а також „Комп’ютер,
інтернет”, „В цю мить”, „Сушений кальмар” та багато інших. До речі, останній
свій альбом Васильців так і назвав „Фанати”, присвятивши його „як вдячність
людям, які незважаючи ні на що продовжують слухати мої пісні і підтримують мене
як можуть”.
Останнім часом Василь став відомим і поза межами інтернет-простору. Його вже
не раз запрошували на львівське телебачення, а кілька місяців тому він був
гостем і київського тіві-ефіру, де ведучі "М1" його представили як „мега-зірку”.
 Що ж до колег по цеху, то й у них досить неоднозначне ставлення до
Василя. Хтось просто не сприймає його всерйоз, комусь байдуже, є й гарячі
прихильники. Серед останніх можна назвати Esthetic Education та Абздольц. І хоча
гурти грають у зовсім різних стилях, але обидва підтримують Васильціва у його
творчості. Абздольц називає В.В. справжнім панком, який є таким, яким він є і не
соромиться цього. А Esthetic Education підкорила щирість Василя, в результаті
чого вони написали пісню (у заголовку цитата з неї - прим.) про
хлопця, яку так і назвали „Vasyl Vasylciv”. У кліпі на цю пісню задіяні ляльки,
де супермен – прототип Василя – рятує свою дівчину від страшних монстрів, яка в
кінці відео народжує йому дитину - Васильціва-молодшого.
Одним словом, Василь Васильців – це ЯВИЩЕ українського шоу-бізу. Явище
самобутнє і ні на що не схоже. А хто вже як його сприймає – це особиста справа
кожного.
Демо:
Василь
Васильців – Дякую, Руслано
Василь
Васильців – Комп'ютер-інтернет
Зовнішні ланки:
Esthetic Education - кліп "Vasyl
Vasyltsiv"
Більше записів
В.В.
Настя Патякало
|
Статті 
