Головна arrow Інтерв'ю arrow Тартак: «У нас команда! Ми справимось! У крайньому випадку прихильники заспівають»
Тартак: «У нас команда! Ми справимось! У крайньому випадку прихильники заспівають»
// Віталій Прудиус   
31.12.2006 15:22
Сашко. ТартакГурту "Тартак" виповнилось 10 років. До цієї події хлопці випустили новий альбом "Сльози та Соплі"; дали перший справжній великий сольник "для людей, які люблять Тартак"; презентували надзвичайно якісне відео до нової пісні "Я не знаю" та пообіцяли, що це не останні подарунки від них, оскільки святкувати свій ювілей "Тартак" буде цілий рік – аж до 11-ї річниці.
10 років – це також і вдалий час для аналізу всього пройденого колективом шляху, висновків та побудови планів на майбутнє. "Українському Формату" гурт "Тартак" дав ексклюзивне інтерв'ю за підсумками десятиріччя (звідси і його чималенький об'єм). Тож читайте далі про успіхи та невдачі, творчі підйоми та складні періоди на шляху "Тартака" протягом цих років, які широкому загалу були маловідомі; про святковий ювілейний концерт та враження від нього; про історію створення альбому "Сльози та Соплі" та як це пов'язано зі зміною складу, яку гурт пережив навесні 2005-го; про конфлікт із "Гуляйгородом" і нереалізовані плани; про майбутній альбом "Тартак. Гуляйгород. Кофеїн"; про участь у проекті з підтримки ідеї визнання воїнів УПА; про результати акції "Не будь байдужим!" і чому "Тартак" припинив у ній участь; про підсумки проекту "Свіжа Кров" та про нові програми Сашка Положинського на "М1"; і, звичайно ж, про Новий Рік, Різдво та їх святкування :)

Зміст

ЧАСТИНА І. Історія
ЧАСТИНА ІІ. Про 10-річчя. Про альбом "Слоьзи та Соплі" та зміну складу
ЧАСТИНА ІІІ. Про плани на майбутнє. Про конфлікт із Гуляйгородом, нереалізовані ідеї
ЧАСТИНА IV.
Про майбутній альбом "Тартак. Гуляйгород. Кофеїн"

ЧАСТИНА V. Про акцію "Не будь байдужим!"
ЧАСТИНА VI. Про нові плани Сашка на "М1", про результати проекту "Свіжа Кров" та про Новий Рік.

Використані фото - з концерту, присвяченого 10-річчю гурту. 


ЧАСТИНА І. Історія

Андрій. ТартакОтже? "Тартаку" вже 10 років. Як гурт їх пройшов, які були найважливіші моменти на цьому шляху? Що для вас змінилось за цей час?

Сашко: Змінилось усе радикально… Бо ж починалося все досить несерйозно, ну, просто, як забава якась і ніхто не думав, що це колись зможе перерости в основний вид діяльності, в професію, в те, що займає велику частину життя. Не планувалося це все, ніхто й мети собі такої не ставив. Просто люди, кожен з яких займався своїми справами, вирішили побавитися. І, я думаю, коли Андрюхи давали згоду на роботу в "Тартаку", то теж не думали, що все стане настільки серйозно. Тому що всі бачили як живуть луцькі команди – тобто періодично десь там збираються, щось там грають, іноді якийсь концерт, якийсь фестиваль…і все.
Тепер, коли минуло 10 років, ми можемо впевнено сказати, що нам вдалося здійснити перехід від простої забави до професійної діяльності, і зробити наш професійний доробок досить вагомим.

Андрій: Так, це є частиною нашого життя. Якщо раніше це було, як прикол чи, може, якесь там тимчасове заняття, то зараз участь у "Тартаку" є невід'ємною частиною тебе самого, що саме головне…
Навіть мої друзі, які займаються хто своїм бізнесом, хто у державних структурах працює, говорять, що ніхто з них не був впевнений, що "Тартак" стане на ноги більш-менше серйозно. Зараз вони кажуть: "Ми навіть не сподівалися, а ви за останніх 4-5 років  просто вразили  всіх, буквально з нуля набрали дуже серйозно".

Тобто найбільший ваш прорив – це останні 4-5 років?

Сашко: У нас було кілька таких проривів. Перший невеличкий зліт стався ще на Червоній Руті, коли ми досить-таки потужно стартували, хоча він і закінчився конкретним обломом…

Яким?

Андрій: Не з нашої вини, насправді …

Сашко: Там було два обломи… З одного боку “вдарив” Василь Іванович Зінкевич, який заборонив своєму сину Василю брати участь у "Тартаку" і досить жорстко поговорив зі мною на цю тему. Неприємна розмова була, брехати не буду… Хоча моє позитивне і шанобливе ставлення до Василя Івановича від того не зникло. Я так думаю, що на той час він неправильно оцінив ситуацію. Просто йому там щось не те нашепотіли на вухо "доброзичливці", як-то кажуть…
Тож це був перший удар. А другий - це коли я зв'язався з одним продюсером, який багато наобіцяв і нічого не зробив в результаті. Проте, це звичайна ситуація для багатьох молодих музикантів…

Андрій: Я думаю, що це взагалі була звичайна ситуація для тих років…

Сашко: І тоді прийшов момент, коли потрібно було починати не те, що з нуля, а з мінуса. Моральний стан і віра в свої сили були дещо пошкоджені. Але нічого! Прийшли хлопці, підтримали і всі разом ми якось вишкрябалися.
Ну, а потім… Потім дуже багатьох, пам'ятаю, приємно вразив наш перший кліп "О-ля-ля". Кажуть, що на той час це була бомба. Потім з другим кліпом вийшла така ситуація, що ми за рахунок дуже активної підтримки наших прихильників, кілька місяців трималися у телевізійному хіт-параді "Гаряча сімка", змагалися з "Віагрою". Пам'ятаю, тиждень ми на першому місці, а вони на другому, тиждень – навпаки. Ну, і сам кліп "Кожнетіло" вийшов такий трохи культовий і дуже сильно сколихнув певні прошарки української молоді. І потім цей ефект звичайно ми добили "100%-им плагіатом", після якого у нас пішла вже більш професійна робота.
А другий потужний вибух стався, коли один за одним вийшли "Ні, я не ту кохав" зі "Світязем" та "Стільникове Кохання", що стали всенародними хітами.

Після виходу вашого другого альбому "Система Нервів" навесні 2003 року вас майже рік не було видно на ТБ аж до появи кліпу "Понад Хмарами".

Сашко: Насправді все було дещо інакше. Перший кліп з цього альбому побачив світ ще до його виходу. То була "Мікрof/onна Перевірка", яку мало хто показав… Це був ще один складний період в житті… Потім ми таки випустили цей альбом "Система Нервів", через чотири місяці після того зняли кліп "Понад Хмарами", який показали десь через вісім місяців після того, як вийшов альбом, наприкінці осені 2003-го.

Здається, пісня "Понад Хмарами" принесла вам масову популярність, її на радіо вже можна було почути, завдяки їй більше людей дізнались про ваш колектив…

Андрій: Тому що вона потрапила під радіоформат.

Сашко: Насправді, я оцінюю ситуацію так: "Понад Хмарами" не перекрили ефекту від "100%-ого Плагіату". Ця пісня просто дала нам можливість втриматися, не впасти. У нас був дуже складний період і якби він затягнувся, то ми б могли і не вигребти. Можливо, "Тартак" існував би, але не на такому рівні як зараз.

Ну, а потім у першій половині 2004-го у вас було два кліпи "Хулігани" і "Нашеліто", згодом восени почалась виборча компанія, у вас були тури, гурт вже дуже добре впізнавали, проте залишалась проблема із потраплянням на канал "М1"…

Сашко: Там були персональні проблеми…

І, наскільки я пам'ятаю, вирішились вони лише після революції, в 2005-му, коли канал фактично відмовився від російського продукту і зробив ставку на підтримку української музики.

Сашко: Думаю, це сталося дещо раніше. Ще в першій половині осені 2004-го ми домовилися з керівництвом каналу про початок роботи над проектом “Свіжа Кров”… Коли канал вийшов на певний рівень, то вони змогли собі це дозволити і вирішили підтримувати українську музику. Інша справа, чи вся та музика є дійсно українською і чи заслуговує на те, щоб її підтримували, з моєї точки зору. Але канал, принаймні, підтримує те, що зроблено в Україні, в першу чергу. І в цьому відношенні, звичайно, приємно, що змінилося їхнє ставлення. І як би там не було, дуже багато молодих музикантів мають можливість показати свої кліпи не проплачуючи ротацій, хай це не якісь там супер-ротації, але той, в кого є що показувати, має можливість це зробити.



ЧАСТИНА ІІ.
Про 10-річчя. Про альбом "Слоьзи та Соплі" та зміну складу

Сашко. ТартакПерейдемо тепер від історії до недавніх подій: святкування 10-річчя. Як ви його відзначили? Як пройшов святковий концерт у "Лаврі", чи все вам сподобалось? Я бачив він писався на відео, кілька камер одночасно його знімали. Чи можливо таке, що буде змонтована телеверсія і його покажуть по ТБ? Які у вас плани щодо цього?

Андрій: Грандіозні! :)

Сашко: Якщо говорити про те наскільки ми задоволені, то зрозуміло, що не все вийшло так як ми планували, що деякі недоліки ми усвідомлювали ще при підготовці і йшли на це абсолютно свідомо. Зокрема дуже багато зауважень було з приводу того, що приміщення не дуже класне, комусь було занадто душно, комусь було занадто темно, когось акустичні якості не влаштовували і таке інше. Але є зустрічне питання: а яка альтернатива? Робити в сидячому залі такий концерт? Це було б нерозумно…
Що стосується зйомки, то так, ми робили і зйомку, і запис, у нас була така можливість, але яким буде результат – побачимо. Зараз відповідні люди намагаються щось зробити, якщо це буде якісна робота – ми її покажемо.

У телеефірі чи може хочете видати на DVD?

Сашко: Ну, одне одному не заважає.

Андрій: Так, я думаю якщо вийде DVD, то знайдуться канали, які його будуть показувати…

До свого 10-річчя ви випустили новий альбом "Сльози та Соплі". Яким був шлях його створення? Адже ви його писали вже новим складом, проте перші згадки про цю платівку датуються ще осінню 2004 року, коли "Тартак" існував у старому.

Сашко: Власне, причиною того, що хлопці пішли з "Тартака" стало, в тому числі, і те, що в січні 2005-го року було заявлено, що "Тартак" починає роботу над платівкою "Сльози та Соплі" – альбомом пісень про кохання, а через два місяці потому, наприкінці березня, ми зібралися, щоб обговорити яка там ситуація із альбомом і з'ясувалося, що за два місяці ніхто нічого не зробив взагалі. Тоді почали шукати в чому причина. А вона виявилася в тому, що одні не хочуть нічого робити, тому що в них інтереси в іншому колективі, а другі кажуть, що не хочуть за них горбатитись. Ну, і крім того, існували персональні конфлікти, більшого чи меншого характеру, в результаті чого робота стояла.
Ми зібралися обговорити цю ситуацію і поставили питання руба: або ми продовжуємо працювати або щось інше вирішуємо. І тоді Валік з Мухою категорично сказали, що "Тартак" для них на першому місці, що вони працюють на наш спільний інтерес, в першу чергу, але якщо постане питання де їм лишатися в "Тартаку" чи "Бумбоксі", то вони заявили, що "Бумбокс" не кинуть. На що ми відповіли: якщо при цьому інтереси "Тартака" не будуть порушуватись, тоді добре, але починаємо працювати. І от, буквально, не минає й тижня після цієї розмови, як приходить інформація від продюсера "Бумбокса": мовляв те, що сказали хлопці на наших зборах – це якби внутрішня справа "Тартака" і коли йде мова про існування групи "Бумбокс", то всі наші внутрішні домовленості "Бумбокс" не хвилюють. Зрозуміло, що в такій ситуації ми не могли продовжувати існувати разом. І коли ми побачили, що слово Мухи і Валіка нічого не важить, то який сенс нам з ними ще раз збиратись і щось обговорювати? Збиратись і обговорювати це з продюсерами "Бумбокса"? З якої радості? Хто такі для нас їх продюсери? І ми вп'ятьох: чотири музиканти "Тартака" і наш продюсер вирішили, що позбуваємося цих людей і починаємо новий етап в роботі.
Ну, і зрозуміло, що всі ці негаразди, розходження, розломи не сприяли тому, щоб починалася робота над альбомом "Сльози та Соплі". Одразу після того, як Валік та Муха пішли, ми зробили одну пісню для цього альбому. Потім прийшли Віталік з Антоном, почався проект з "Гуляйгородом" і робота над альбомом "Сльози та Соплі" на певний час затихла.

Коли ви розходились із Валіком та Мухою, у вас вже були якісь варіанти замін?

Сашко: Знаєш, ми не сіли чекати з моря погоди. Ми проробляли варіанти роботи вчотирьох.

Андрій: У нас були репетиції, ми пробували якісь інші звуки вставляти, заміняти щось…

Сашко: Пару тижнів, коли йшов підбір нових музикантів, ми, щоб не стояти на місці, шукали варіанти звучання, додавали більше драйву на бас, клавіші – займались творчім пошуком, але, на щастя, прийшли музиканти, які нас позбавили цих мук.

Андрій: У нас ще була така ситуація: залишався місяць до Таврійських Ігор, куди ми мали їхати виступати, і треба було чи звук новий шукати, чи брати сесійних музикантів – ми синхронно все робили, всі варіанти проробляли.

Сашко: У нас був ще варіант із Сєнєю з Мотор'ролли, який готовий був, якщо треба, з нами пограти…
Ну і, підводячи підсумок під питанням щодо приходу нових музикантів, хотів би сказати, що вони принесли нове звучання, нові обличчя в колектив, нову стилістику певною мірою. Але головне – і що дуже важливо – нормалізувалась внутрішня атмосфера в колективі.

Тобто ви зараз працюєте єдиною командою тільки на "Тартак" і сайд-проектів ніхто не має?

Андрій: Ні, ми можемо займатись будь-якими справами. Але на "Тартак" ми працюємо на всі 100 відсотків. А у вільний час можемо займатись хто чим хоче – будь ласка…

Сашко: Антон, наприклад, пише музику для інших музикантів, прописує якісь гітарні партії, чи може навіть аранжування робить… На "Тартаку" це взагалі ніяк не відображається. Ми про це дізнаємось лише тоді, коли він сам приносить нам послухати якийсь матеріал, дізнатись нашу думку. Все!
Фактично, кожен з музикантів "Тартака" має ще якісь паралельні проекти. Хай навіть не завжди вони пов'язані з музикою, але це творчі проекти. Та це ніяк не відображається на тому, що ми робимо всередині колективу – принаймні, негативно. І це важливо.

Тож роботу над новим альбомом ви до "Гуляйгороду" фактично не змогли розпочати. То коли, власне, створювався матеріал, відбувався безпосередньо запис платівки? Коли були написані тексти?

Андрій: Ще в школі:)

Сашко: Більшість текстів було написано до початку 2005-го року, коли я попросив хлопців розпочати роботу над музичним матеріалом альбому "Сльози та Соплі". Десь відсотків 70-80% текстів були написані ще тоді – тобто досить давно.

А музичний матеріал та безпосередній запис?

Сашко: Роботу над музичним матеріалом ми розпочали десь з початку 2006-го. А запис почали десь в липні. І зайняло це другу половину літа і 2/3 осені.

Андрій: Взагалі, ми швидко справились.

На альбомі досить багато треків вийшло. Цілих 15-ть, замість традиційних 10-12-ти. Це була проблема у відборі чи ви цим питанням не переймались – скільки було стільки і поставили?

Сашко: Я не знаю звідки приходять ці цифри. У "Демо_Графічному_Вибуху" чомусь одразу планувалось 12, плюс прихований бонус. "Систему Нервів" ми писали-писали, а потім в певний момент вирішили: "Стоп! 17 треків – достатньо"…
Що стосується нового альбому, то я не знав скільки точно має бути пісень. Але коли ми записали десять, я вирішив, що дванадцять буде замало, треба п'ятнадцять робити. Думаю, що це певною мірою від натхнення приходить.

А ці тексти з нового альбому про кохання, вони взяті з життя чи це вигадані історії? На основі чого ти їх пишеш?

Сашко: Тут я тобі радикально нового нічого не скажу. Всі тексти, які людина народжує, не залежно від того чи це текст пісні, чи оповідання, ідуть від того, що вона знає, від життєвого досвіду. А життєвий досвід – це не тільки власний, але й те, що ти знаєш про інших людей, що чуєш, що спостерігаєш у фільмах, читаєш в книжках, газетах. І певним чином все це в тобі міксується і викладається в такому стилі. Зрозуміло, що коли, наприклад, я пишу пісню про почуття, то я це пропускаю крізь себе, те, що я відчував сам, бо це має бути правдиво і природньо.
Але якщо це просто якась художня історія, то це ж не обов'язково пропускати через свої почуття. Ти можеш просто щось згадати, з чогось посміятися, чомусь порадіти, з чогось посумувати. По-різному. Але це загальний мікс того, що ти бачив, чув, що знаєш.



ЧАСТИНА ІІІ.
Про плани на майбутнє.
Про конфлікт із "Гуляйгородом" та нереалізовані ідеї

Антон. ТартакНа пісні із нового альбому ви відзняли вже два кліпи. Чи плануєте далі випускати ще якісь?

Сашко: Ми завжди плануємо ще якісь. Наприклад, на "Гуляйгород" ми планували мінімум п'ять кліпів відзняти. І я вже приблизно уявляв, які це мають бути пісні, коли який кліп має виходити… І… Чесно кажучи, довелося нам змінювати свої плани через те, що не знайшли ми спільної мови із "Гуляйгородом".

З цим і пов'язано те, що ви з ними останнім часом не виступаєте?

Сашко: Так…

Тобто у вас щось там не склалось?..

Сашко: Я би сказав – у мене особисто з одним із учасників "Гуляйгороду".

Андрій: Але весь "Тартак" на твоєму боці.

Сашко: Все закінчилося тим, що я категорично заявив, що на одну сцену з цими людьми більше не вийду, через те, що по відношенню до мене вони повелися максимально непорядно. Звичайно, що зі своє дзвіниці, вони трактують ситуацію зовсім інакше. І вони мають на це право. Але насправді мене дуже складно так образити, щоб це серйозно вплинуло на стосунки і не завжди це людям вдається з першого разу. А тут мене вдарили, як я вважаю, дуже забороненим прийомом, через що я не захотів продовжувати співпрацю з цими людьми. Хоча, з двома іншими, можливо, і міг би співпрацювати, але оскільки там діє принцип "один – за всіх, а всі – за одного", то такий варіант був неможливий.
Я тобі скажу чесно – були пропозиції ззовні, типу, "А навіщо вам взагалі той "Гуляйгород"? Є багато інших фольклорних колективів. Авторського права на народні пісні немає. Візьміть інших і ніхто й не помітить змін…". Але це було б зовсім неправильно з нашого боку. Все-таки я вважаю, що наш спільний проект був дуже класний, альбом видався навіть кращим, ніж я очікував. Тому я не шкодую про те, що ми це почали. А от про те, що закінчили, я трошки шкодую, відверто кажучи. Бо коли я не встигаю реалізувати всі своїй плани, мене це трошечки напружує. І тут я не встиг все заплановане реалізувати, і, чесно скажу, мені хотілося ще і ще популярнішою зробити ту музику, яку ми створили для проекту. Мені хотілося цей альбом по-справжньому розкрутити, бо ми насправді це тільки почали, і власне основна його розкрутка мала відбутись на наступні три кліпи.

А які кліпи планувалися?

Сашко: Ну, зрозуміло, на найбільш сприятливі для розуміння пісні: "Тиха-Тиха" і "Туман Яром". І до 15-річчя незалежності України планувалося випустити кліп на "Ой, Нема Того…". Проте, в силу обставин про, які я вже сказав, це не відбулось. На жаль.

Я помітив, що у вашій дискографії простежується такий цікавий факт: за кожною платівкою самостійною, виходить платівки спільна із кимось. Чи буде продовження чогось подібного у майбутньому, наприклад , в наступному альбомі? Чи після всього, що сталось із "Гуляйгородом" вам вже не хочеться ніякими спільними проектами займатись?

Сашко: На днях ми вже дописали пісню "Не Кажучи Нікому" із Андрієм Підлужним [прим. - співак відомий за проектом Нічлава та як ведучий "М1" Андрон], присвячену 65-й річниці заснування УПА. Однак, скажу чесно: з одного боку дуети нам приносять багато творчого задоволення і,  певною мірою, сприяють успішності нашої групи, а з іншого - вони нерідко створюють нам конфліктні ситуації. Така людська природа: коли проект планується ніхто не очікує настільки він буде вдалим. А коли приходить успіх - позиція одного із учасників цього спільного проекту чомусь переглядається. Ми ж люди такі: як домовилися так і робимо. І коли нам кажуть: "Ну, чуваки, ми не чекали, що все буде так добре, тому давайте переглянемо тепер умови". То ми відповідаємо: "Ну, вибачайте. Ми чекали, що він буде успішним, тому ризикнули вкласти у це ЩОСЬ. Ми очікували. Це ваша біда, що ви не очікували. До чого тут ми?". І в результаті виходять різні конфліктні ситуації. От тоді і починаєш думати, що, можливо, дійсно краще працювати самостійно, щоб ніхто не приходив і не виливав тобі бруд на голову, не ображав, не звинувачував у тому, що ти не робив. І тут тобі доводиться вибирати, що важливіше: чи більш якісний творчій результат, чи твій власний внутрішній стан, здоров'я, нервова система і таке інше. Тому сказати, що плануються якісь дуети, я не можу. Крім Підлужного, ніяких конкретних планів стосовно дуетів немає. Такі речі часто виникають спонтанно. На даний момент, наступний альбом планується сольним, але плани можуть змінитись.

Андрій: Можуть бути добавки :)

А є вже концепція майбутнього альбому?

Сашко: Ага…;)

Андрій: Ні, не говори, ще рано :)

Сашко: Канєшна, не скажу :), але вона є.

Гаразд. Давайте тепер поговоримо про деякі окремі проекти. Сашко, існує такий проект "Тричі", в якому значаться ти, Діля і Орест Криса. Що це за проект? В ньому бере участь "Тартак" чи тільки ти сам?

Сашко: Такий проект є. Я там в якості спеціально запрошеного репера :). Хоча проект дуже несподіваний для мене, там музика яку я не дуже розумію, скажімо так, і там дуже специфічні тексти, і специфічна подача, у деяких моментах навіть дуже. Але це цікава робота. І результат виходить своєрідний. Мені важко це з чимось порівняти, з того що вже існує в Україні.

Ну, стилістично це буде електроніка якась? Чи щось ближче до етно?

Сашко: Ні. Це жива музика. Може з елементами електроніки.

А тексти твої?

Сашко: Ні, моїх текстів там немає. Тексти, наскільки я розумію, Ореста, оскільки він є ініціатором цього проекту. Він звернувся до Ділі, який сказав, що хоче співати в цьому проекті, але не хоче читати. Тому запросили мене. Хоча не думаю, що я найкраща кандидатура, але хлопці запросили – і я не відмовився. Наразі я чув записаними тільки п'ять пісень і що там далі я не знаю, бо насправді дуже мало беру участі у створенні цього проекту. Тобто хлопці його самі ведуть, тому краще на цю тему говорити з ними.

А щодо проекту на підтримку УПА, в рамках якого ви створили з Андрієм Підлужним спільний трек. Розкажи про нього більш детально.

Сашко: Звернулися до мене мої знайомі, які виступили ініціаторами створення диску під умовною назвою "Українські митці за визнання УПА". Цей диск, власне, мав бути присвячений 64-тій річниці заснування УПА, яка відзначалась не так давно. Проте в ініціаторів залишалось не дуже багато часу на це і ми їх переконали все перенести на наступний рік і присвятити вже 65-тій річниці. На диску представлені пісні українських виконавців, які підтримують ідею визнання УПА, а також там певним чином відображається позиція деяких українських письменників, громадських діячів тощо. І так сталося, що всі дають свої вже раніше записані пісні, а я запропонував створити нову. В мене вже була ідея, хлопці написали дуже класну, як на мій смак, музику до цієї пісні і ми вирішили запросити Андрія Підлужного, оскільки там треба гарно поспівати :)


ЧАСТИНА IV.
Про майбутній альбом "Тартак. Гуляйгород. Кофеїн"

Діма. ТартакУ вас планувався альбом реміксів "Тартак. Гулягород. Кофеїн". Він вийде?

Сашко: Так, цей альбом буде. Він вже є записаний і готовий до видання. І він класний.

Андрій: Він дуже прикольний!

Сашко: Я не буду тобі його зараз розписувати. Але він принципово інший ніж "Тартак. Гуляйгород", хоча пісні ті самі. Але він сприймається зовсім інакше. Ми хотіли його випустити на початку осені, але не вдалося знайти зацікавленого рекординга, а випускати його одночасно із новим альбомом "Сльози та Соплі" не було ніякого сенсу. Але оскільки я неодноразово говорив, що "Тартаку" буде 10 років аж поки нам не виповниться 11, ми ще протягом року будемо періодично вигадувати якісь акції, проекти, сюрпризи, присвячені ювілею нашого гурту. Тобто цілий рік "Тартак" святкуватиме своє 10-річчя!

Коли варто чекати цей альбом?

Сашко: Ми хотіли, щоб він вийшов вже найближчим часом і ми виходили із пропозицією видати його вже на Старий Новий рік, але компанія, яка видає наш альбом "Сльози та Соплі" вирішила, що ще трошки зарано, тому, можливо, це все на весну перенесеться. Але це вже не моя компетенція, цим займається наша рекордингова компанія та продюсер, тому мені складно більш конкретно відповісти.

Для цієї платівки ти свої вокальні партії записував знову?

Сашко: Над створенням платівки працювали музиканти гурту "Аби МС" на студії "Кофеїн" і я перечитав лише одну пісню, оскільки від неї не збереглося первинно записаного необробленого вокалу. Але це насправді не складно, читаю я хай і не бездоганно, але два-три дублі мені вистачає, для того щоб зробити те, що я хочу. А от співати мені складно.

До речі, на новому альбомі, у пісні "Я Не Знаю", на яку зараз знято кліп, ти якраз співаєш. Наживо ти її зможеш виконати?

Сашко: Я її, звичайно, можу заспівати наживо. Більше того, я її навіть кілька разів вже виконував. Ну, я спокійно ставлюсь до того, що я лажаю. Зрозуміло, що без лаж я не зможу заспівати, і цілком зрозуміло, що на диску мій вокал добре оброблений. Та мене втішає, що у нас в колективі є все-таки супер-бек-вокаліст [показує на Андрія], який завжди зможе витягнути недостатній рівень мого виконання.

Андрій: У нас команда! Ми справимось! У крайньому випадку прихильники заспівають :)

Сашко: Я думаю, текст нескладний і люди зможуть, нарешті, вивчити нашу пісню, бо всі жаліються, що наші пісні складно запам'ятати, бо дуже багато тексту. У цій пісні якраз тексту мало.



ЧАСТИНА V.
Про акцію "Не будь байдужим!"

Андрій. ТартакЯ думаю, варто згадати про акцію "Не будь байдужим!". Ви були одними із її ініціаторів, а зараз, схоже, вийшли з неї?

Сашко: Так, ми були серед ініціаторів, але потім вирішили припинити у ній участь.

Чому? Вона була не ефективною? Як ти бачиш її майбутнє?

Сашко: Власне, ми тому і вирішили припинити участь, бо побачили, що її ефективність дуже низька, враховуючи ті ресурси, які в неї вкладаються. Звичайно, якби була можливість, добре було б робити акцію "Не будь байдужим!" ще ширшою та масштабнішою і до того створювати додаткові проекти відповідного спрямування, для того щоб додати ефективності основній акції. Але такої можливості немає. Проте завдяки цій акції ми мали можливість виступити в тих містах, де ніколи не гастролювали і навряд ще колись зможемо виступати в силу певних об'єктивних обставин. Загалом акція йшла на користь "Тартаку" і ми працювали на свій позитивний імідж. Але коли я зрозумів, що це і є, власне, найбільший ефект від неї, а основні цілі не досягаються, ті ідеї, які несе акція, не запам'ятовуються, то вирішив, що в такому випадку нам неправильно було би продовжувати участь у ній. Я пропонував своїм колегам по організації акції переглянути концепцію, щоб змінити її на щось більш ефективне, постійно діюче.

Наприклад?

Сашко: Наприклад, якісь медіа-проекти. На ті кошти, які витрачаються на цю акцію, можна було б створити навіть кілька ефективних постійних проектів. Але чомусь деякі її організатори, при чому люди прогресивні, забувають про те, що існують сучасні технології, методи швидкісного розповсюдження інформації різноманітними шляхами, і ми продовжуємо в результаті працювати якимись ще дореволюційними методами. Тобто, як Ленін виступав на своєму легендарному панцернику, так і ми через сто років продовжуємо використовувати практично ті самі методи. І коли я намагався пояснити колегам, що існують інші засоби впливу, більш ефективні, які дають можливість не тільки доносити свої ідеї, але й мати зворотній зв'язок, чути якісь зустрічні пропозиції, коментарі, зауваження і таке інше, то це чомусь не знайшло підтримки. А працювати старими методами мені не хотілося і, чесно кажучи, не моглося. Проте я ні в якому разі не намагаюся дорікнути людям, які продовжують цю акцію. Я лише висловлюю своє бачення, яке, можливо, є помилковими. І, відверто кажучи, я не думаю, що акція сильно постраждала від того, що "Тартак" припинив брати в ній участь.



ЧАСТИНА VI.
Про нові плани Сашка на "М1",
про результати проекту "Свіжа Кров" та про Новий Рік.

Сашко. ТартакА що стосується твоєї діяльність як телеведучого, зокрема в тих двох проектах, які ти вів на "М1". Чи будеш ти продовжувати цю діяльність і які в тебе плани?

Сашко: Ті мої проекти вже закінчилися. Зараз я подав каналу три нові. Кожен з них є і для мене, і для "М1" цікавим. Тому зараз ми шукаємо можливість впровадити їх у життя. Якщо не одразу всі три, то, принаймні, один за одним. Робота іде, і я сподіваюся, що вона закінчиться позитивно.

Нові проекти будуть пов'язані з українською музикою чи це просто якісь розважальні програми?

Сашко: Це будуть розважальні проекти пов'язані з українською музикою.

Андрій: Я би сказав супер-розважальні проекти, пов'язані із супер-українською музикою :).

Сашко: Вже одна моя присутність нерозривно пов'язує з українською музикою навіть ту програму, в якій українська музика взагалі не звучить :).

Проект "Свіжа Кров" дав серйозний поштовх одразу багатьом молодим гуртам і дехто з них вже видав або готується видати свої альбоми, наприклад, "Ю-Ра", "Ґорґішелі"...

Сашко: "Роллікс", "С.К.А.Й.", "Помаранч"…

Так. Ти якось за цим слідкував, можливо комусь допомагав чи їх знайшли відповідні люди і продовжили із ними працювати…?

Сашко: Там різні ситуації були. У більшості випадків я нікому нічого не допомагав. Іноді висловлював своє бачення чи своє розуміння тих чи інших речей, але все одно всі вигрібають самі. Але тим не менше "Свіжа Кров" своє завдання виконала. Ми дали імпульс людям, а вже хто як його використав – це залежало від них.

Хлопці, розкажіть, будь ласка, про новорічні проекти в яких ви будете брати участь.

Андрій: Пропозицій купа, ми навіть не встигаємо для всіх відзнятись. Нещодавно взяли участь у зйомках "М1", для "Нашої пісні", ще планується декілька зйомок. Тільки я точно не можу сказати, які це канали будуть, але сподіваюсь, що нас можна буде побачити на багатьох. І вже традиційно буде концерт в Новорічну ніч на Майдані, будемо його розривати. Я сподіваюсь піде сніг! Дуже хочеться снігу!... Ну, а потім після Нового Року, 6-го січня, ми їдемо в "Артек" і там будемо виступати перед дітьми.

А якісь канікули зимові у вас будуть?

Андрій: У нас був дуже напружений графік під час підготовки до 10-річчя. Після цього у нас була невеличка пауза, зараз ми всі набираємося сил. Після новорічно-різдвяних концертів десь відпочинемо… А потім вже розпочнеться нова плідна робота.

Гурт готує якісь сюрпризи чи подарунки прихильниками до Нового Року?

Андрій: Ага. Все, що знайдуть під ялинкою – це все від нас :).

Сашко: Ну, якась компанія, що займається рінгтонами, зробила акцію новорічних привітань від музикантів і ми записали…

Андрій: … три рінгтони :))…
Сашко: Але я не знаю чи виставили їх десь там на скачування, чи ні…

А як кожен з вас особисто відзначає Новий Рік та Різдво?

Сашко: У Новий Рік, я як правило виступлю на Майдані та їду спати. А на Різдво намагаюся поїхати до батьків, звичайно, бо це для мене найбільш родинне свято.

Андрій: Я теж їду додому.

І на сам кінець, щоб ви побажали своїм слухачам та читачам "Українського Формату" на Новий Рік та Різдво?

Андрій: Я думаю, що треба побажати перш за все здоров'я, та щоб люди менше довіряли всіляким чуткам і надіялися на самих себе в новому році і гарно ставились одне до одного, щоб менше було злості!

Сашко: Я традиційно всім бажаю, щоб було більше гарної музики в новому році, щоб з'являлися нові пісні, нові виконавці, щоб це приємно тішило і вухо, і око, і т.д. Я сподіваюся, що для української музики новий рік буде кращим за попередній, і я так сподіваюся кожного року і в більшості випадків я не помиляюсь! :)

17 грудня 2006 року

Віталій Прудиус
Фото:
Віталій Прудиус




Коментарів (27)
RSS-стрічка
1. 31-12-2006 16:44
 
СУПЕР!!! Дякую! Всіх з Новим роком! :grin :grin :grin
[ гість ]
 
Anechka
2. 31-12-2006 17:40
 
було цікаво...
Перечитав все. Знайшов для себе багато нового і цікавого. Гарний матеріал, але є декілька опечаток. Всіх з новим роком ;)
[ гість ]
 
CepJ
3. 01-01-2007 04:02
 
було цікаво...
Ого... Мені тут манатки по торбам треба складати, а я інтерв"ю читаю... :) 
Взагалі класно вийшло - респект Віталику, Сашкові і Андрію. Дуже цікаво. 
[ гість ]
 
Діана!
4. 01-01-2007 23:28
 
було цікаво...
ага, і мені це интерв’ю до вподоби :grin 
всі чекаємо на проєкт про УПу :roll
[ гість ]
 
рівноденник
5. 02-01-2007 13:27
 
було цікаво...
Класне інтерв'ю. Читала із задоволенням і великою цікавістю. Дуже змістовний матеріал. Дякую, Віталій! Пишіть такі інтерв'ю частіше. Чекаємо!
[ гість ]
 
Гість
6. 03-01-2007 02:56
 
було цікаво...
ага, і мені сподобалось....питання не тупі, як зазвичай буває в інтерв*ю...і відповіді відповідно теж)))) 
 
видно одразу, що інтерв*ю бралося старим знайомим, який достатньо знає про творчість гурту) 
 
а взагалі така ностальгія...давно не було такого світлого настрою....
[ гість ]
 
Русяйва
7. 03-01-2007 13:45
 
гарно
Дякую. Цікаво було почитати
[ гість ]
 
Sergio007
8. 03-01-2007 13:59
 
хороше інтерв'ю
"видно одразу, що інтерв*ю бралося старим знайомим, який достатньо знає про творчість гурту) " 
в ідеалі, журналіст має так готуватися до кожного інтерв'ю... щоб читати було цікаво :) 
[ гість ]
 
Віра
9. 04-01-2007 00:53
 
Так що там трапилось
Так що там трапилось з Гуляйгородом?
[ гість ]
 
mandrew182
10. 04-01-2007 15:31
 
Так що там трапилось
2 Віра 
...але це утоп1я....
[ гість ]
 
Русяйва
11. 09-01-2007 21:18
 
Так що там трапилось
цікавенько,дякую за інформацію
[ гість ]
 
Гість
12. 12-01-2007 16:15
 
Так що там трапилось
Дякую за таке чудове інтерв'ю! Дізналась дещо новеньке! А тартаківці як завжди безпосередні та відверті1 :)
[ гість ]
 
kleo
13. 13-01-2007 21:41
 
Так що там трапилось
10 а в рідному місті навіть не виступили і взагалі не появляються вже тут ГАНЬБА :( :( :(
[ гість ]
 
Гість
14. 13-01-2007 22:00
 
Молодець Сашко!!!
Молодці,хлопці!Так тримати! Слава Україні!)
[ гість ]
 
Ми на Мазайлло
15. 14-01-2007 17:19
 
Молодець Сашко!!!
Класно.дякую
[ гість ]
 
Pavlik
16. 14-01-2007 20:24
 
Молодець Сашко!!!
Ґи)) А я був на ювілейному концерті..... круто було!!!!!!!!!!!!!!!! 
Тартак форева!
[ гість ]
 
lyovaR
17. 18-01-2007 08:53
 
А навіщо нам (Шаркі) заголовок?
...дуже багато цікавого і приємного для читання тексту. Дякую.
[ гість ]
 
Гість
18. 19-01-2007 18:27
 
А навіщо нам (Шаркі) заголовок?
Файне в'ю! ;) 
Решпект Віталію :)
[ гість ]
 
Бодян
19. 21-01-2007 16:32
 
*
так, дійсно, файне то є інтервью! ;)
[ гість ]
 
Положик
20. 27-01-2007 18:09
 
*
ТАРТАК-ЧЕМПІОН!!!!
[ гість ]
 
ОЛЬКА
21. 31-01-2007 02:47
 
Супер!!!
Гурт " Тарак" ніколе не перестане мене дивувати!!!!! Ураа! Тартак НАЙКРАЩИЙ :)
[ гість ]
 
фанат
22. 02-02-2007 12:26
 
Супер!!!
:grin Супер...Завдяки Положинському,тобто Тартаку я дызналася про справжню юкрейныан музику ы то так Круто!!! :eek
[ гість ]
 
рита...
23. 02-02-2007 12:33
 
Супер!!!
[EMAIL] Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. [/EMAIL]Пишіть однодумці... :p
[ гість ]
 
Гість
24. 05-02-2007 13:27
 
Супер!!!
Ja obo)l(hjyjy Tartak.Ze dy)l(e klasnuju gyrt . :p
[ гість ]
 
Oksana
25. 06-06-2007 16:12
 
супер
ви найкраши я особисто вами пишаюся
[ гість ]
 
ангелина
26. 06-06-2007 16:15
 
супер
ви мои улюьлени виконавци.ви найкраши обожнюю вас всих
[ гість ]
 
аля
27. 05-07-2007 11:16
 
супер
Дійсно гарне інтерв'ю, дуже багато цікавої інформації 8))
[ гість ]
 
Варвара

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі.

 
< Попередня


Підписка на новини: