Головна arrow Статті arrow Інтерв'ю arrow Сашко Положинський: ''На даний момент я схиляюся до варіанту ''проти всіх''
Сашко Положинський: ''На даний момент я схиляюся до варіанту ''проти всіх''
// Віталій Прудиус   
29.10.2009 12:04

"Громадяни України, користуйтесь моментом - Виберіть мене своїм Президентом!" - проголошує лідер гурту Тартак Сашко Положинський у приспіві першої пісні свого сольного проекту "СП", яку днями представив на власному блозі в інтернеті. Музикант не приховує, що вирішив оприлюднити цю композицію першою саме з нагоди початку передвиборчої кампанії. Тож про новий проект Сашка та його громадянську позицію, участь гурту Тартак у рекламних акціях Тимошенко, Ющенка, Януковича та п’яту річницю Помаранчевої революції ми вирішили поговорити із музикантом докладніше.

Сашко Положинський, гурт Тартак


Сашко Положинський - "Виберіть мене":


Як виникла ідея створити сольний проект та що тебе підштовхнуло до цього?
Така ідея періодично то з’являлася, то зникала. З’явилися пісні, або ж ідеї пісень, які, на мою думку, не дуже підходять для виконання в “Тартаку”. Крім того, зараз у гурту вже готовий до виходу новий альбом, а коли буде наступний – ще невідомо, а пісні мають потрапляти в маси чимскоріш. До того ж із такими піснями, як “Виберіть Мене” можна комусь і не сподобатися – не треба всіх хлопців підставляти. Ще одна причина – хочеться чогось трошки інакшого, більш незвичного для себе. Думаю, із цим проектом можна буде спробувати повиступати в клубах, в яких живу музику грати неможливо. Тож причин багато. А стартувати вирішив саме зараз із піснею “Виберіть Мене”, бо її логічно було презентувати на початку передвиборчої кампанії.


На сайті ти зазначив, що СП відрізнятиметься від «Тартака». В чому полягають ці відмінності?
В першу чергу це відрізнятиметься тим, що музика інакша. В “Тартаку” ми створюємо музику всі разом, а в СП я замовляю аранжування на студії “Кофеїн”, попередньо формулюючи загальну музичну ідею пісні. Друга відмінність – в цьому проекті я збираюся виступати під “мінусову” фонограму, чого в “Тартаку” ми не робимо ніколи. Стосовно ж змістового наповнення, то це мало відрізнятиметься від мого звичного стилю написання текстів – буде стьоб та іронія, буде й щось серйозне, що поміж цим ховається. Зрештою, я сподіваюся недовго тягнути з наступними треками, а там – як вийде. Наприклад, першу пісню ми готували майже півроку!


Як сприйняли шанувальники твій перший трек і загалом новину про сольний проект? У тебе на блозі вражаюча кількість коментарів із відгуками - близько 400.
По-різному сприйняли. Багато схвальних відгуків, люди дякують та висловлюють підтримку. Є багато зауважень – в когось до музики, в когось до тексту. Є й несприйняття та доволі неприємна критика. Але для мене важливі усі думки. Ці люди  почули трек першими і для мене має особливе значення, що мене підтримали.


Як ставляться до твоєї сольної діяльності інші учасники гурту «Тартак»?
Ми з ними ще це не обговорювали, хоч я підозрюю, що сам факт започаткування мого сольного проекту їх не дуже тішить. І це цілком зрозуміло! Але я всіх хлопців чесно попередив про свої наміри заздалегідь, тому ні для кого з них оприлюднення першої пісні СП не стало несподіванкою...


Проект буде комерційним?
Я не знаю, який саме зміст ти вкладаєш у поняття “комерційності”, але якщо тебе цікавить, чи хотілось би мені на ньому ще й підзаробити – то, звичайно, так! Якщо мені вдасться зробити СП прибутковим проектом – я буду тільки втішений. Але це не головна мета цього проекту. На першому місці, звісно ж, моя творча самореалізація. Якщо такі пісні в мені народжуються, то навіщо їх у собі тримати? Друге – можливість донести свою творчість, свої думки та ідеї до людей. Для мене, як артиста, аудиторія є дуже важливою. А якщо вдасться здійснити ці два головних завдання, то непогано було б і трохи підзаробити, щоб було на чому будувати наступні проекти. [сміється – прим.] Але ж, я сподіваюсь, ти розумієш, що мені не однаково, яким чином я заробляю гроші...


Чи є плани щодо видання сольного альбому в перспективі?
Я ще не маю жодного конкретного плану щодо альбому. Є певна кількість запланованих для нього пісень. Наразі, їх дванадцять, але ще не факт, що їх буде саме стільки. Щось може відпаде, щось нове з’явиться. Я просто збираюся ці пісні записувати і розповсюджувати всіма можливими засобами – головним чином, звісно ж, через інтернет.


Цей перший трек «Виберіть Мене» є соціальним, висловлює твою громадянську позицію. По ньому можна судити про всю тематику подальшої сольної діяльності?
Я би не говорив про виключну соціальність пісні “Виберіть Мене”! Вона дійсно доволі серйозна, навіть сумна і, можливо, страшна в своїй очевидності – але це тільки тому, що такою є наша дійсність, яка в пісні відображена. Але мені би хотілося, щоб вся ця неприємна, гірка правда сприймалася з іронією, з гумором. Бо якщо у всю цю страшну реальність зануритися з головою, то легко можна себе так завантажити, що взагалі жити перехочеться! А я вважаю, що жити треба із задоволенням. Тому сьогодні ми з цієї гіркої правди трохи посміємося, а завтра, з посмішкою на вустах, будемо її перетворювати на правду іншу – приємнішу та справедливішу... Іншими словами – я би хотів, щоб СП вийшов веселим і позитивним за формою, але досить серйозним за змістом, однак тексти пісень там будуть про різне.


Для громадянської лірики загалом більш характерним є інший, протестний настрій. Чи якраз у гуморі і є твій «рецепт» боротьби та спротиву певним соціально-політичними реаліями України?
Ти ж знаєш, що я багато читаю. Десь колись я прочитав, що сміх – це таємна зброя козаків. Насміхаючись з ворога, ти робиш його менш страшним, а то й навіть жалюгідним. Адже для перемоги мають значення не лише сила та вміння, але й, чи не найважливіше, дух! Довкола нас є багато всього такого, що нам не подобається, що заважає, а то навіть і знищує нас – хай поки не фізично, але морально і ментально – точно. Поки що ми не можемо всього перебороти, але для початку можемо просто з цього посміятися. А прийде час – переможемо не лише сміхом і словом, але й ділом. Я, принаймні, не припиняю в це вірити!


Днями офіційно стартувала передвиборча президентська кампанія. Чи пропонували гурту брати участь у концертах в рамках промо-акцій політичних сил?
Були спроби поговорити на цю тему від представників двох кандидатів, але я відмовився, навіть не обговорюючи умов. На жаль, чи на щастя, я не можу агітувати за того, за кого не збираюся голосувати сам. Була й пропозиція взяти участь у кількох концертах фестивалю «Рок-Січ» – він проходить за підтримки Юлії Тимошенко, але прямо агітувати за неї там не потрібно. Я був готовий виступати за таких гнучких умов, та не склалося...


Чи пропонував штаб Тимошенко гурту «Тартак» свій «мільйон» за участь в агітаційному турі? Як ти ставишся загалом до подібної діяльності музикантів?
Я не знаю, чи збиралися нам пропонувати “мільйон”, чи щось інше, але я відмовився навіть вести переговори на цю тему. І я не хочу виступати суддею для когось із колег. Я щиро тішуся з того, що в моєму серці Україна займає своє місце і без заохочувань пані Юлії та її команди. А чим керувалися вони у своєму виборі – це їхня особиста справа. Я їм не дорікаю, хоч і не дуже тішуся, коли бачу на плакатах чи в роликах. Кожен артист має право чинити так, як вважає за потрібне. В когось вибір такий, в когось – інший, а в декого, на жаль, взагалі вибору немає... Майже...


Хто був другим кандидатом, штабу якого ти відмовив у співпраці?
Ющенко.


Якщо б тобі зараз запропонували виступити в рамках промо-акції на підтримку кандидата Віктора Януковича ти б погодився?
По-перше, не думаю, що в штабі Віктора Януковича знайдеться хоч один божевільний, якому би спало на думку запросити мене чи “Тартак” на таку промо-акцію! [сміється – прим.]  По-друге, агітувати за Януковича я би ніяк не зміг, бо сам як не збирався за нього голосувати, так і не збираюся. Однак, якби Віктор Янукович організував де-небудь в Донецьку який-небудь класний концерт чи фестиваль – не як промо-акцію, а як, скажімо, просто яскраву подію для своїх земляків – я б із задоволенням на такому заході виступив! Дуже вже нас класно приймає донецька публіка!


Оскільки вже мова зайшла про політику та нові президентські вибори, не можу не втриматись від питань про попередні перегони. Зовсім скоро буде досить символічна дата – 5 років від початку акцій протесту на Майдані, які отримали назву Помаранчевої революції. Ти був одним з активних учасників тих подій. Так само, як і сотні інших людей, більшість з яких давно в них розчарувались. А що відчуваєш зараз ти? Як оцінюєш ті події сьогодні?
Я в тих подіях зовсім не розчарувався, навпаки – я дуже щасливий що був їхнім і свідком, і учасником! Все те, що тоді відбувалося в Україні, дало мені віру в наш народ, в наші сили, в наше щасливе майбутнє, і я досі цієї віри не втратив! Якщо мене щось і розчарувало, то тільки те, що Віктор Ющенко не виконав більшості своїх обіцянок, але я в жодному разі не шкодую, що так активно підтримував його. Як не крути, на той момент він був єдиним кандидатом, якому міг віддати свій голос я та мільйони українців, які хотіли змінити свою країну на краще. Але, разом з тим, я не збираюся перекладати всю відповідальність тільки на Ющенка. Сам він все одно би нічого зробити не зміг. І тут вже виникають інші питання – яких людей він зібрав у своїй команді, та й чи дійсно командою вона була? А ще велика відповідальність лежить на усіх нас – громадянах України, які дуже швидко заспокоїлися і почали просто чекати змін. Це ілюзія, що країну може змінити Президент. Країну може змінити народ, а ми цих змін не почали. Ми не нагадували Ющенкові про його зобов’язання перед нами, ми продовжували давати хабарі, миритися з несправедливістю, відвертатися від злочинів та посміхатися брехні. А головне – ми знову стали кожен за себе, і втратили найважливіше надбання осені 2004-го – нашу єдність та віру в те, що все залежить від нас самих.


Як змінювалося твоє ставлення до Віктора Ющенка – кандидата, якого ви тоді підтримували?
Вже тоді, наприкінці 2004-го я звільнився від багатьох ілюзій. Я бачив, як з кожним днем довкола Ющенка з’являється все більше й більше неприємних мені людей. Я спостерігав ці сварки за місце на сцені поближче до “вождя”. Мені не подобалися всі ці таємні домовленості з Кучмою, з Морозом, ще бозна з ким... Але я вірив у те, що народ вже став іншим і це було для мене найголовнішим. А потім почалися неприємні речі... Якась незрозуміла пасивність у перші місяці президентської роботи... Я списував це на велику виснажливість попередніх місяців боротьби, на отруєння самого Віктора Андрійовича та смерть його матері. Я виправдовував для себе його численні поїздки закордон намаганням знайти зовнішню підтримку майбутнім кардинальним змінам всередині України. Проте вже влітку 2005-го, коли ми започатковували акцію “Не будь байдужим”, стало зрозуміло, що Віктор Андрійович не подужав взятого на себе тягаря. Та при всіх його мінусах, на мою думку, це найкращий і найбільш український Президент, з усіх трьох, яких мала незалежна Україна. Але я не можу його підтримувати й надалі, бо Ющенко порушив одне із найважливіших для мене правил: “Не можеш виконати – не обіцяй, а пообіцяв – виконуй!”.


Чи відзначатимеш якось 5-у річницю? Чи навпаки, проігноруєш?
Та яке відзначання? Що було – те лишилося в минулому, а нам слід дбати  про майбутнє. Хочеться, щоб воно стало таким, про яке ми мріяли тоді...


На вибори підеш голосувати? Є хтось кому б ти віддав свій голос серед потенційних кандидатів?
На даний момент я схиляюся до варіанту “проти всіх”, хоч і є кілька кандидатів, яким я в тій чи іншій мірі симпатизую. Можливо, хтось із них і зможе переконати мене, що треба голосувати саме за нього. Але на вибори точно треба йти, бо не голосувати взагалі – це пасивно проголосувати за переможця.


Дата інтерв’ю: 21 жовтня 2009 року


Віталій Прудиус
Фото: Анрі




Коментарів (4)
RSS-стрічка
1. 05-11-2009 11:57
 
Люблю Тартака... але люблю і Сашка:)  
подивимся як воно буде:)
[ гість ]
 
2. 14-11-2009 00:08
 
З тими кандидатами зараз повний.... Навіть з типу "грипу",якого Лондонська лабораторія зафіксувала лише 15 захворювань в Україні і ,здається,тільки одну смерть,з "відсутністю розпилювань",яке бачили тисячі в тому числі і я,чуючи потім по телевізору,як свідків обзивають...Тут все без коментарів... Підтримую Сашка)
[ гість ]
 
3. 03-12-2009 00:50
 
Сашко Положинський: ''На даний момент
"А ще велика відповідальність лежить на усіх нас – громадянах України, які дуже швидко заспокоїлися і почали просто чекати змін. Це ілюзія, що країну може змінити Президент. Країну може змінити народ, а ми цих змін не почали. Ми не нагадували Ющенкові про його зобов’язання перед нами, ми продовжували давати хабарі, миритися з несправедливістю, відвертатися від злочинів та посміхатися брехні. А головне – ми знову стали кожен за себе, і втратили найважливіше надбання осені 2004-го – нашу єдність та віру в те, що все залежить від нас самих."  
Сашко з тобою погоджуюсь на 100%
[ гість ]
 
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
4. 14-12-2009 14:46
 
Сашко Положинський: ''На даний момент
Дякую і Сашку, і Віталію за цікаве інтерв'ю. Як і в більшості випадків підтримую Сашка!
[ гість ]
 
Тіма

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі.

 
< Попередня   Наступна >


Підписка на новини: