Олег Собчук: «Хочеться експериментувати». Інтерв'ю із лідером С.К.А.Й.
// Віталій Прудиус   
28.12.2010 01:36

Олег Собчук, С.К.А.Й.: «Хочеться експериментувати». Інтерв'ю

Гурт «С.К.А.Й.» після трирічної паузи з часу виходу другого альбому «Планета С.К.А.Й.» днями представив публіці свою нову студійну роботу – платівку «Знак Оклику». Вихід такого довгоочікуваного альбому ледь не затьмарила автокатастрофа, в яку потрапив басист гурту Юрій Рудницький напередодні київського концерту-презентації. На щастя, музикант відбувся лише легкими ушкодженнями, проте концерт довелось перенести на тиждень. Замість великого залу Культурно-мистецького центру Могилянки подія відбулась у невеликому клубі «Sullivan Room» у практично сімейній атмосфері, яку утворили близько півсотні шанувальників. Це ніяк не засмутило музикантів – вони відіграли чудово, викладались повністю, відчувалась спрага за виступами та натхнення, з яким виконувався новий матеріал. По завершенню концерту ми поспілкувались із лідером гурту Олег Собчуком про нову платівку, роботу над нею в останні три роки, меседжі, закладені в її назві та текстах та екперименти із пост-роком.



Привіт, Олег! Як враження  концерт?
Якщо чесно, то, напевно, мало про нього було інформації, але в загальному концерт вийшов дійсно класний, враження просто чудові. Люди прийшли і отримали задоволення, а це головне.

Атмосфера сімейна вийшла…
Так, саме така мені дуже подобається.

Це перша така відкрита презентація для шанувальників?
В Києві – так. Раніше робили для журналістів, але то було не для широкого кола. Зараз ми почали працювати з новою програмою на концертах. Нова программа – це нові враження, як для музикантів, так і для тих людей, що прийшли на концерт. На концертах ми поєднуємо нові пісні і старі, за якими нас пам’ятають, але і показуємо, що маємо нового.

Це вже третій ваш альбом. Як він відрізняється від попереднього, який виходив ще три роки тому? Як змінилась ваша музика? 
Звичайно, новий альбом доросліший як по текстах, так і по звучанню. Він поки що найкраща наша робота. Дещо вдалося, дещо не вдалося, але звучить він класно, нам подобається. В альбомі є два дуети - з «Піккардільською Терцією» та з вокалістом гурту «Грін Грей» Муріком. Врешті, є такі пісні в альбомі, прослухавши які, декому взагалі здасться, що це не «С.К.А.Й.».

Чому?
Не знаю… Мабуть тому, що різний настрій у мене та у музикантів. Хочеться експериментувати, пробувати щось нове.

Я пам’ятаю, ще два роки тому, коли ми з тобою робили інтерв’ю, то вже обговорювали тему вашого майбутнього альбому. Ти тоді казав, що тебе приваблює творчість пост-рокових команд, таких як, наприклад «Sigur Ros», і ти хотів би спробувати щось в цьому напрямку на третьому альбомі. Чи вдалося щось таке реалізувати?
Вдалося. Я просто не буду називати конкретно в яких піснях. Прослухавши, люди самі зрозуміють, що і як. Просто «С.К.А.Й.» – це «С.К.А.Й.», і ми не можемо конкретно зараз поміняти програму і почати грати чистий пост-рок, такий як «Franz Ferdinand» чи «Interpol». Ми просто поєднуємо, і в цьому альбомі ця поєднаність, як експеримент, яскраво прослуховується. Експерименти зі звучанням, експерименти з ритмами різними - дуже цікавий, різнобарвний альбом вийшов.

Назва «Знак оклику» - це просто заголовок одного із треків альбому чи тут ще є певний меседж?
Я дав цю назву. Це акцентування на тих речах, які нас оточують. Які на перший погляд, здавалося б, незначущі, але насправді вони, як пазли, складаються між собою в одне ціле, в щось велике. Тому варто звертати увагу на ці речі. Наприклад, «Сліпа краса» - це пісня про ту красу, яку ми не бачимо. А якщо не бачимо красу навколо себе, то автоматично краса не бачить нас. Я сам також вчуся від своїх пісень. І те, про що я співаю, не означає, що я на сто відсотків тому відповідаю. Я, наприклад, також не завжди можу помічати цю красу. Я звертаюся у своїх піснях як до інших людей, так і до самого себе.

Ок, тоді як би ти сформулював загальну ідею альбому, концепцію?
Концепція – це «Знак оклику». Це акцентування на тих речах, які на перший погляд не помітні, незначущі. Але вони мають значення. А взагалі, це дуже так в лапках усе сказано. Нехай кожна людина слухає і формулює сама для себе свою концепцію. Я би хотів, щоб було саме так.

В альбомі є треки, які присвячені політичним темам?
Не у всіх, але у багатьох піснях прослідковується думка, де ми прагнемо спокою. Я не конкретно писав там про політику, але також про це думав: чому діти повинні знати цих всіх міністрів, депутатів. За кордоном вони не знають цього взагалі, і це правильно. Ми не повинні боятися завтрашнього дня, про те, що буде щось погане. Ми хочемо просто жити, хочемо спокою, хочемо вчитися, виховувати дітей, працювати...

Матеріал для альбому збирався продовж всіх цих трьох років, чи ви якось записали його однією сесією. Як відбувався процес створення?
Так, три роки ми формували матеріал, і то що є, до речі, в альбомі – далеко не весь доробок. Було більше пісень, ми просто вибирали… Взагалі, то це все новий матеріал. Тільки пісня «Поролон» була написана давно (десь у 2003-2004 році), просто зараз вона по-сучасному стала звучати.

Чому так затягнулася робота над цим альбомом?
Не забувай, в якій країні ми живемо. В ці два з половиною роки творилося таке, що ніхто не знав, що буде завтра. Звичайно, це також впливало, тому що не хотілося, щоб альбом загубився у цій суцільній політичній мас-медіа вакханалії. До того ж, якби раніше видали, то не було б пісні «Знак оклику», динамічної, що зараз на радіостанціях лунає. Не було б 3D обкладинки. Цей альбом багато чому нас навчив… Через рік плануємо видати наступний, над яким вже зараз почали роботу. Ну, і будуть кліпи вже після Нового року, коли люди відійдуть від цієї новорічної хвороби, яка кожен рік всіх просто накриває. Так що, як співає Вакарчук, все буде добре.

Віталій Прудиус

Фото - Віталій Прудиус, "Український Формат"
Галерея - http://uaformat.com/content/view/1643/1/




Прокоментувати
RSS-стрічка

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі.

 
Наступна >


Підписка на новини: