 Виявляється російська мова в Україні на межі знищення, а всі, хто
нею розмовляє, співає, пише ризикують наштовхнутись на серйозні неприємності.
Крім того, права російськомовного населення систематично порушуються і населення
змушують слухати тільки українську, блокуючи доступ до іншомовної музики.
Принаймні, так вважає гурт «Грін Грей», який на початку серпня звинуватив
через ЗМІ владу у репресіях та тиску на російськомовні гурти та вирушив у тур
протесту «Наше право». Спеціально до цієї акції була записана пісня «Наше
право», знято до неї відео, видано диск та виготовлено спеціальну червоно-білу
атрибутику. Прес-реліз акції читати просто огидно, від нього настільки тягне
демагогією та популізмом, що навіть не знаєш сміятись чи плакати від того, що
такі дешеві акції аля «Вибори-2004» досі можливі в Україні. Наведу кілька
прикладів.
«Мы не играем в политику. Нас не интересуют чиновники. Но мы видим, что после выборов страну разделили в угоду чьему-то мировоззрению», говорять «Грін Грей». У той же час всі концерти акції «Наше право» супроводжуються палкими виступами (о)позиціонера Нестора Шуфрича, який зі сцени розказує глядачам аж ніяк не про музику, а проводить політичну агітацію.
Музиканти заявляють: “Песню не услышат, если она поется “не на том языке”. Теж дивна заява, якщо зважити на те, що російськомовні виконавці, у тому числі і ті, що підтримували під час виборів Віктора Януковича, мають цілком пристойну ротацію на всіх радіостанціях і музичних телеканалах. Візьміть хоча б «Алібі», Могілевську чи україномовних «Скрябіна» та «Другу ріку».
Ну, і остання теза «сіро-зелених», яка взагалі не піддається людській логіці: «Мы хотим петь для людей. НАШЕ ПРАВО петь для всей страны, а не для какой-то из половин». Та не зважаючи на це гурт відправився у тур виключно містами півдня України (Херсон, Миколаїв та Одеса) та Кримського півостріву, а от до Львова чи Франківська або хоча б до Києва музиканти чомусь не поїхали. Мало того, забули навіть про Донецьк із Луганськом. Проте тут скоріш причина в іншому – Східна Україна безперспективна для СДПУ(о), оскільки тамтешній електорат більш схильний до «Регіонів».
Втім, це все політика. Давайте ближче до музики. Кому краще знати про реальний стан речей в українському шоу-бізі, як не людям, які у ньому обератються? Про ставлення до акції «Грін Грей» та можливе існування впливів влади на музикантів я вирішив розпитати лідера гурту «Тартак», Сашка Положинського, відомого своєю активною громадянською позицією та патріотизмом, який він ніколи не приховує.
UAFormat: Як ти ставишся до акції протесту «Грін Грей» – «Наше Право»?
 Сашко: Я не дуже багато знаю про цю акцію, але те, що я чув, не викликає позитивних емоцій – дуже схоже на провокацію...
UAFormat: Хлопці кажуть, що не хочуть співати українською, а їх ніби-то хтось змушує. Тебе хтось змушує співати українською?
Сашко: Мене ніхто не змушує – це моя рідна мова. Думаю, «Грін Грей» теж ніхто не змушує...
UAFormat: Ти маєш якісь бонуси з того що співаєш українською, а не російською, англійською чи якоюсь іншою мовою?
Сашко: Так маю! Це мова моїх батьків, моїх друзів, мого народу – тому всі ці люди слухають пісні «Тартака», добре їх розуміють, а для нас це дуже важливо!
UAFormat: Канал М1, на якому ти працюєш, досить несподівано, підтримав цю акцію і став фактично її головним інформаційним партнером. Щодня у ранковому та вечірньому шоу протягом 2 годин, які вони тривають, в ефірі роздають червоно-білу атрибутику, сингл "Наше Право" і проводять роз'яснювальну роботу. Як ти до всього ставишся і чи нема в тебе бажання піти з "М1"?
Сашко: У нас свобода слова та інформації – це по-перше. А по-друге, думаю, ця «підтримка» є звичайною рекламою – за неї платять і тому канал її показує... А відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. І в мене немає бажання йти з «М1» – цей канал на сьогодні найбільше підтримує українську музику і в тому числі мій власний проект «Свіжа Кров».
UAFormat: Припустимо, якби тобі топ-менеджмент каналу доручив в одному зі своїх проектів, скажімо "The best of", також проводити pr-компанію цієї акції, як це роблять ведучі "Guten morgen" і "Хорошоу". Якою була б твоя реакція?
Сашко: Мені б такого не запропонували...
UAFormat: Рівно рік тому, 24 серпня, на Майдані у Києві під час святкового концерту до Дня Незалежності гурт "Тартак" наживо перед багатотисячною аудиторією вперше виконав свою протестну пісню "Я не хочу бути героєм України". Через три місяці по тому, на одному з останньому виступів гурту перед 2-м туром виборів ти зі сцени висловив сподівання на те, що цю пісню тобі більше не доведеться виконувати при новій владі, бо вона втратить актуальність. Чи справдились твої сподівання? Чи залишається для тебе особисто "Я не хочу" актуальною та чи виконає її гурт цього разу у День Незалежності?
Сашко: Так, пісня, на жаль, лишається актуальною – наприклад, ветерани УПА досі не отримали заслуженого почесного статусу в незалежній Україні, за яку вони боролись... Ми таки будемо виконувати цю пісню і цього року...
UAFormat: Які ти для себе висновки зробив зараз, коли минув певний час 9 місяців після того шаленого осінньо-зимвого марафону? Чи не шкодуєш ти про свою участь у революції?
Сашко: Звичайно, ні! Я не мав зайвих ілюзій, тому й не маю в чому розчаровуватися... Перші дні революції є найяскравішим епізодом мого життя!
UAFormat: Чи не набридла тобі політика та з ким буде Тартак під час парламентських виборів: з владою, з опозицією, з тими, хто більше заплатить чи з народом?
Сашко: Ні, політика мені не набридла і чим далі, тим вона мене цікавить все більше... Поки я в «Тартаку» «Тартак» завжди буде за Україну та український народ!
Таку позицію має Сашко Положинський. А що думають з приводу акції «Грін Грей» інші російськомовні українські музичні колективи? Про це я поцікавився у земляка з Херсону Франца, лідера українського гурту "Sбей Пепел`S", який вже кілька років як має київську прописку.
UAFormat: Гурт "Грін грей" знаходиться в турі південними містами України на підтримку своєї акції протесту "Наше Право". Мурік із Дізелем кажуть, що їх мовні права систематично порушують та тиснуть через те, що вони не співають українською.
Виступаючи від імені усіх російськомовних виконавців України ватага заявляє, що ті гурти, які співають російською, держава знищує, забираючи право співати тією мовою, якою вони хочуть.
Sбей Пепел`S є командою, що була заснована в Херсоні, південному російськомовному місті, переважна більшість ваших пісень російською. Логічне питання: хто знищує "Sбей Пепел`S" та чи знищує взагалі? Чи відчуває гурт якийсь тиск зі сторони чиновників через російську мову? Яке твоє ставлення до цієї акції та чи вважаєш ти її доцільною?
 Франц: На мою думку музиканти "Грін Грей" не стільки захищають права свої та інших музикантів, скільки прагнуть додати собі популярності, використовуючи політичну ситуацію. Така акція - це дим без вогню, бо є багато можливостей співати російською мовою і ніхто не забороняє. До того ж ми співаємо обома мовами. У нашому наступному альбомі буде багато пісень українською, але на мою думку - творчість не має мовних кордонів, і ми за свободу мовлення. Проте були деякі неприємні випадки, коли нам було відмовлено у співпраці через наші російськомовні пісні. Це трохи ображає, але ми намагаємось із розумінням до цього ставитись. Але якщо влада колись спробує зробити виключно укрїномовний простір, то я у числі перших підтримаю акції протесту.
Ну, і щоб остаточно розставити всі крапки над «Ї» пропонуємо вам коментарі Миколи Мозгового – генерального директора Національного палацу «Україна», відомого співака і композитора, та Віталія Шевченка – голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, надані журналістам «Радіо Свобода».
Микола Мозговий: " Брехня, що утискується російськомовна пісня. Просто у “Грін Грея” зараз мало концертів. Справа в якості, чи ти потрібен, чи твій товар потрібен суспільству. Чомусь російськомовні зірки, які до нас приїжджають, збирають повні зали і чхати хтіли на, так би мовити, політику якогось устрою. Правда? Якщо це рівень виконання, люди йдуть і платять великі гроші. А на Мурика не йдуть..."
Віталій Шевченко: " Передусім це стосується наших радіокомпаній. До недавнього часу ситуація була взагалі невтішна, український радіоефір суцільно був русифікований. Ми маємо лише окремі компанії, які зараз тримають якусь планку дотримання вимог щодо мови на рівні 70-80%. І говорити про те, що російська мова в нашому ефірі потерпає – це безглуздя. Я хотів би поради тим, хто спробує робити якісь акції на захист російської мови, направити їх трохи в інший бік – хай би докладали свої зусиля передусім для того, щоб мільйони українців, які мешкають в Росії, так само отримали хоча б якісь мінімальні права на задоволення своїх національних і культурних запитів в інформаційній сфері. Очевидно, що подібні публікації продиктовані підготовкою до виборів, йдеться про пресу, яка зорієнтована на обслуговування тих чи інших політичних сил, зокрема тих, які робитимуть свій імідж (в лапках чи без лапок) на розіграші мовної теми".
У всій цій історії ясно одне: коли музика починає обростати пухлиною суб’єктивних політичних, а надодачу, ще й шоу-бізнесових інтересів, то від власне музики нічого й не лишається. Як наслідок маємо скоріше політичний “пронос” під музичний акомпанемент несумісний із реальним життям. Реальність насправді така, що в українському шоу-бізнесі, де діють так само загальновідомі закони ринку, серед замовникив/глядачів значно зростає попит на україномовний продукт, а відповідно і підвищується його вартість. В той же час відбувається і зворотній процес – російськомовний продукт знецінюється і, відповідно, користується меншим попитом у споживача, а тому його виробництво скорочується за рахунок тих виконавців, які через свою творчу імпотенцію не здатні створити нічого нового у музиці і вдаються до останнього засобу виживання – скандальної популярності. І не треба тут починати розмови “о высоком, об искустве”. Це бізнес і ті ж “Грін Грей”, “Тартак”, “Sбей Пепел`S” та інші обертаються в одній машині українського шоу-бізу і грають за однаковими правилами, правилами, які встановлює і диктує споживач, а не чиновники у високих кабінетах. Тут важко не погодитись із Францом, музика дійсно не має ні мовних, ні будь-яких інших кордонів. Зводити паркани – це улюблена справа політиків і якщо дозволити їм втручатись у музику, то вони будуть встановлювати їх і в ній.
Віталій ПРУДИУС
UAFormat.com
|
Статті 
