 З моменту видання альбому „На першому місці”, популярність „Крихітки Цахес” набрала шалених обертів. Колись маловідомий клубний гурт тепер вийшов на новий рівень, ставши одним з провідних представників українського поп-року. Про плани, чутки, страхи і задоволення ми питали у солітки гурту Каші Сальцової.
У минулорічному інтерв’ю ти казала, що ”Крихітка Цахес” довгий час була лише твоїм хобі, а не якимось серйозним заняттям. Чи змінилися твої приорітети?
Каша: Не буду себе обдурювати - зараз це вже надто помітне заняття для хобі, надто публічне, щоби про нього знале тільки вузьке коло, як було раніше. Але і основним заняттям не можу його назвати. Хоча, можливо, я просто не з тих людей, в кого може бути лише одне заняття.
А як ставляться до „Крихітки” на роботі?
Каша: З розумінням. В моєму колективі є і музиканти, і діячі шоу-бізнесу. Наприклад, колишній директор Zdob Si Zdub. Він допомагає порадами, але і не дає забути, що я все ще працюючий елемент. Мені подобається мати "нормальний" бік життя, він вчасно мене приземлює.
Ти вже досить-таки відома. Не лякає те, що будь-хто може читати твій щоденник (мається на увазі сторінка http://www.kasha.com.ua)?
Каша: Не те щоби лякає, але я розумію це.
На вулицях впізнають?
Каша: Є трохи.
Як реагуєш?
Каша: Роблю вигляд, що не помічаю цього:-)
Яке питання тобі ставлять найчастіше?
Каша: В першу чергу ті, які у нас знаходяться в FAQ на сайті (http://kryhitka.3ton.com/faq/). Ще дуже популярним є про "Чи ви відчули зміни в шоу-бізнесі?", „Чи ви не хочете займатися тільки музикою?" і "Які сцени вам більше подобаються - фестивальні чи клубні"?
Відповідаєш на них?
Каша: Так. Спочатку гралась з собою - однаково відповідала, слово до слова, як віршик. Зараз нова гра - щоразу по-різному намагаюсь відповідати.
Про тебе часто складають чутки?
Каша: Не знаю, якщо і складають, мені їх розповідати не наважуються:) Чула пару, спростувала пару. Я ще не настільки загальновідомий персонаж, щоби про мене складали чутки всерйоз. Пліткувати неймовірне можуть тільки люди, які погано зі мною знайомі, а якщо вони мене майже не знають, як можна їм довіряти?
Та й взагалі, чутки - це міфотворчість, а щоб стати предметом міфотворчості не достатньо просто випустити найкращий альбом року:))
Як будуть якісь, розкажеш?:)
Обов’язково! А якщо серйозно, ти вже можеш сказати "Ми – одні з найулюбленіших"?
Каша: Ще ні. Поки не час. ПОКИ.
Що ж має статися, аби ти зробила такий висновок?
Каша: По-моєму загальнонаціональна любов вимірюється в тому, що в кожному домі є диск улюбленого виконавця, а його пісні знають напам’ять, на концерт приходять повні зали.
А хіба учорашній концерт (5 листопада, “Бабуїн”) цього якимось чином не довів?
Каша: Клубні київські сцені вже трішечки замалі, так:) чи то в нас такі клуби всі маленькі…
Більшими є лише, мабуть, Опера чи Палац Україна...
Палац Спорту підійде:) Якщо будемо хорошими крихітками, то виростемо до монстрів сучасної української музики:)
Що може тебе засоромити та змусити почервоніти?
Каша: Що завгодно, будь яка дрібниця - від чиєїсь зайвої уваги до якоїсь раптової зустрічі. Це мене страшенно дістає. На концертах і на ефірах доводиться користуватись зеленою пудрою.
Чому дістає? Ти соромишся того, що ти соромишся?;)
Каша: Щось типу того:) Ну, тому що якраз тоді, коли мені треба здаватись крутою і спокійною в мене червоніють щічки і все стає ясно:)
Як ставишся до створення фан-клубу чи клубу прихильників „Крихітки Цахес”? Як ти визначаєш для себе цих людей?
Каша: „Крихітка Crew” самоутворилась "на базі" кількох відданих прихильників української музики, нашої зокрема. Потім, коли з’явився альбом, людей, що цікавляться „Крихіткою” стало більше, у них з’явились спільні теми, тому така спільнота була необхідна, напевно. Crew - це наш шанс спілкуватись наживо з людьми по той бік сцени, вислуховувати думку бодай кількох слухачів, бо музика створюється не лише для власного задоволення, а все-таки для людей. „Крихітка Crew” - це ті люди, що зацікавились музикою настільки, щоб поспілкуватись. Ми вдячні їм за підтримку, за час, і за те, що вони пропагандують нашу музику та музику інших українських виконавців.
Як часто мають відбуватись такі зустрічі?
Каша: Не знаю, як тільки по обидва боки (Crew і нашої) накопичуватиметься критична маса цікавості, так відразу і будемо зустрічатись.
А віртуально з Крихіткою Цахес є можливість поспілкуватись?
Каша: Ми - часті гості і читачі форуму, можливо, згодом на сайті буде чат.
Багатьох хвилює твій сольний проект. Він все ж таки існує?
Каша: Вже записано 2 пісні, зараз я дуже зайнята справами „Крихітки”, тому на себе часу лишається мало. Але щось там поступово накопичується в зошитках. Я обов’язково цим займуся, але після того, як „Крихітка” "стане на ноги" впевненіше.
Тобто спочатку гурт, а потім вже твої сольні проекти?
Каша: Так. Зараз так.
5 речей, яких ти боїшся?
Каша: А не скажу жодної:-) Страх - це не та емоція, якій я готова приділяти час і енергію. Скільки би речей ти не боявся, страх – один, і він в тобі.
Які враження у тебе лишились після концерту у “Бабуїні”?
Каша: I can 't get no satisfaction. („Я не можу отримати задоволення”)
Чого так?
Каша: А я вимагаю більшого від групи на сцені. Мені мало просто вдалого виступу, я хочу, щоби ті, хто приходить не просто отримували задоволення, а щоб це були кращі моменти їх спілкування з нашою музикою. Я хочу чіпляти за живе так, щоби шрами у пам’яті лишались - і у групи, і у слухачів.
Мабуть, надто важко робити так щоразу… Чи ти бачиш методи, завдяки яким можна досягти цієї мети?
Каша: Досвід покаже, але я думаю, цього варто прагнути, інакше для чого виходити на сцену.
|
Статті 
