Вадим Красноокий поставив хрест на рокабілі. Інтерв'ю з лідером Mad Heads
// ZanoZa   
28.04.2006 21:46
Mad Heads XL„Мені вже просто не цікаво розказувати про рокабільну музику. Все найцікавіше, що я про неї знав, я розказав” – говорить лідер гурту про  радіопередачу „Рокабільний психоз”. Гурту давно набридло дотримуватися будь-яких рамок, тому кожен альбом "Mad Heads XL" буде дитям музичних експериментів.



Про хедлайнерство "Mad Heads XL" на відбірковому турі молодих гуртів я дізналася на одному із російських музичних сайтів. Де-де, а там надибати таку інформацію ніяк не очікувала.  До того ж, українською. Тур мав пройти у шести найбільших містах України, Дніпропетровськ теж входив до списку. За таких обставин гріх було проґавити  можливість потеревеніти із лідером „Хедсів”.
Інтерв`ю проходило під чаювання у спокійному місці, вдалині від музичних та пивних пристрастей сцени. Вадим Красноокий виявився справжнім джентльменом (двері відчиняв, жодної нейтральності), цікавим співрозмовником (механізм функціонування радіо, схема просування неформатної музики, хитрощі рокабілі – Вадим спец у цих питаннях) і просто незвичайною людиною.
”Перед виходом на сцену майже ніколи не вживаю ніякого алкоголю”, - поділився фронтмен гурту. Але згодом сказане забулося й Вадим не відмовився від коньячку. Отакі вони, неформали! : )

"Відбірковий" ланч

Як ваш настрій?
- Настрій чудовий, бадьорий, бойовий.

Пили вже пиво?
- Сьогодні ще ні. Справа в тому, що сьогодні у нас достатньо пізно почався день - о 4-тій ранку ми приїхали до вашого міста і до півдня спали. Тому до пива ще не дійшло. Думаю, воно буде ввечері. Хоча хтось з наших  музикантів напевно вже попив сьогодні.
 
На вашу думку, є сенс у пивних змаганнях? Чи є чим пишатись переможцям?
- Я вважаю, що сенс у розвазі як такій. І важливіше, що окрім власне пивного чемпіонату під егідою всього цього відбувається конкурс молодих рок-груп. Дуже цікава задумка, тому що реально у молодих невідомих команд з усієї України є шанс себе показати, на що здатні, що можуть запропонувати слухачам. Музиканти виходять на реальну сцену і наживо себе демонструють, при чому вони не тільки з тих міст, в яких відбуваються ці події, але й з регіонів. І найкращі поїдуть на Таврійські Ігри. Зрештою, наскільки я знаю оргкомітет не має жодної заангажованності, наперед визначеного переможця. Реально є зацікавленість відкривати молоді таланти.

А звідки така впевненість?
- Я просто бачу це. Бачу, як вони хотіли б знайти більше якісних груп. Але з кількох десятків команд, які виступають протягом дня, далеко не всі готові виходити на велику сцену. У кожному місті знаходиться по 2-3 реально достойні групи.

Гурти з яких міст найбільш активні?
- Це у нас сьогодні вже 4-те місто. У Донецьку було менше груп, ніж в інших містах. Власне, чому я практично впевнений, що нікому не підсуджують. Журі як такого немає, просто оргкомітет фестивалю спостерігає і для себе робить висновки. Відбирають ті групи, які там зможуть нормально виглядати, щоб не зіпсувати імідж самого фестивалю.

Уявімо, що, наприклад, якась жорстка панк-група подала свої якісні демки, але не дуже вписувалися у формат фестивалю. Таких відмітали?
- Я не помічав тут обмежень по формату. Виступають і важкі групи, реп-хард-кор якийсь там, хеві-метал, панк, ска-панк. Дуже багато рок-музики неформатної з точки зору радіостанцій. Були ще такі ситуації, які мені переповідали люди з оргкомітету. Гурт надсилав демо-запис, там все було дуже пристойно, потім хлопці виходили і гнули такі матюки зі сцени у Львові, що їх доводилося вимикати. А вони потім робили круглі очі і казали : "А шо, не можна було? Вибачте, будь ласка! Ми не знали".
Фестиваль вибирає групи з певною долею суб’єктивності, але от що вони оцінюють досить об’єктивно, так це професійний рівень. Якщо команда не пройшла відбір сьогодні, це не є показником того, що через кілька років вона не стане другою "Металікою", наприклад, все може бути. Справа в тому, наскільки команда на сьогодні готова вийти на велику сцену і показати більш-менш професійне шоу, якісно зазвучати. А це справді складно і вимагає понад усе концертного досвіду на менших сценах.

Виступи яких гуртів бачили?
- Фізично досить складно вислухати усі групи. Зрозуміло, що з 20-ти чи 30-ти груп кожного дня, можливо, є 2-4 такі, які справді вже на більш високому рівні. У Львові мені дуже сподобались „Гуцул Каліпсо”. Ця група була зовсім на іншому рівні по аранжуванням, звучанню, вигляду пісень. Непогана команда з Івано-Франківська -  „Коробка”, але я її чув і раніше. В Одесі сподобались "Ёжики смеются" з Херсона. Але мої враження теж суб’єктивні. Їхня музика близька до того, що ми самі зараз робимо.
      

Позитивний етно-панк

Розкажіть, будь ласка, що означає XL?
- Extra Large – великий розмір. Проект з’явився в 2004 році. Основою для нього стала група Mad Heads до якої приєдналися додаткові музиканти.

У вашого брата доволі цікавий інструмент…
- Інструмент, на якому він грає, -  електроконтрабас. Він більший за бас-гітару, але меньший за акустичний контрабас. Ми його називаємо „Космо-бас”, це ексклюзивний інструмент, зроблений за індивідуальним замовленням, таких в світі більше немає.

Зараз гурт тяжіє до ска?
- Якщо ми починали як чисто неорокабілі-група, сайкобілі-група, то з роками наша музика змінювалася. У нас немає жодного альбому, який був би подібним на попередній. Вони всі трошки інакше звучать, і навіть не трошки. Альбом „Контакт”, який був перед „Надія Є”, назвати рокабільним фактично вже не можна було, хоча ми робили його втрьох. Тобто там щось залишилося від того, що робили раніше, але намішали й багато іншої музики, власних експериментів, тому наша музика вже давно є у великій мірі авторською. Сказати сьогодні, що ми граємо ска чи ска-панк, я теж не можу. Але елементи цієї музики – так. Це і ска-панк, і реггей, це якийсь етно-панк на кшталт Бреговича, Кустуриці, "Zdob Si Zdub" в якійсь мірі, але пов’язаний з українським фольклором. Мені дуже подобається те, що робив останнім часом Ману Чао. Є великий його вплив на те, що ми зробили з "Mad Heads XL".

Чи буде надалі шугейзинг чи кросовер, наприклад?
- Будемо експериментувати обов’язково, так буде відбуватися постійно. На сьогодні я не ставлю перед собою жодних стильових обмежень. Єдине обмеження -  чи зможе гурт у цьому складі виконувати такі пісні на концертах наживо. В широкому розумінні нашу музику, як і раніше, можна називати рок-н-ролом.

Навіть у Росії відомі панк-гурти носять на радіо пісні самі. Як у вас з цією справою?
- Ми не носимо весь альбом на радіо, тому що більшість пісень з альбому залишаються насправді неформатними. Просто вибираємо ті пісні, які можуть найбільше підійти до звучання на радіо і централізовано розсилаємо їх по радіостанціях за допомогою "ФДР-Радіоцентру". У нас сингли як такі не видаються, але відбувається синглова подача матеріалу. Ми не розраховували, що радіостанції будуть крутити деякі наші пісні більш рокового звучання, тому навіть їх і не пропонували. Але вони інколи беруть їх самі. І це означає, що формат радіо може змінюватися під впливом гуртів, які стають популярними, хоча не є форматними. Тому у кожного музиканта, у кожної групи є свій шлях – і на радіо, і найголовніше, до слухачів. Власне, радіо – це все-таки посередник. Якщо можна його обійти на шляху до слухача, то чому б і не обійти, але це не завжди вдається. ЗМІ у сьогоднішньому суспільстві мають дуже великий вплив, а люди лінуються просто цікавитися тим, що не з’являється в ЗМІ.

   
Направо підеш – продюсера знайдеш,
наліво – кордон перетнеш...

Як мають діяти молоді гурти в умовах недостатнього розвитку музичної індустрії?
- У будь-якому випадку молодим командам треба якнайчастіше виступати у клубах та шукати можливості  з’являтися у відборі на Таврійські Ігри чи якихось подібних фестивалях, чи то будуть „Перлини Сезону”, чи там „Рок-екзистенція”, наприклад. Чим більше таких фестивалів буде, тим краще. І я думаю, що і люди, які займаються шоу-бізнесом, будуть придивлятися до таких груп. За останній рік з’явилося кілька свіжих облич на достатньо високих щаблях українського шоу-бізнесу. Наприклад, "Крихітка Цахес", "Бумбокс". І це при тому, що вони щойно видали свої дебютні альбоми. Раніше навіть дуже цікаві і якісні групи здобували собі ім’я роками, тому що українська музична індустрія була дуже інертна. Водночас, якщо зірка вже відбулася, то її неможливо було загасити. Наприклад така група, як "ВВ" могла собі дозволити випустити свій останній альбом, вже не пам’ятаю, скільки років тому, не випускати жодного кліпу, не мати жодної нової пісні, яку б крутили по радіо, і залишатися групою, яку вважають номер один. Там, де розвинений шоу-бізнес, це неможливо, бо там молоді наступають на п’яти, там не можна сидіти, нічого не робити і триматися на старому авторитеті. Тільки з’являється нова група, відразу з нею хочуть працювати професійні продюсери. Поява нових облич свідчить про те, що українська музична індустрія потроху розвивається.

Якщо гурт не хоче дотримуватись обмежень продюсерів,  де йому шукати свій шлях?
- Це кожен сам вигадує для себе. Немає одного рецепту для всіх музикантів, це було б і не цікаво. Елвіс Преслі став зіркою одним способом, а група "Бітлз" – іншим, Металіка обрала ще третій шлях, так як і "AC/DC" чи "RHCP" ["Red Hot Chilly Peppers"].

А як щодо незалежних лейблів?
- Проблема в тому, що на сьогоднішній день рекордингові компанії, навіть ті, які називаються мейджорами в Україні, які видають перші імена, - для них цей бізнес є не вельми прибутковим. Дуже дешево коштують диски, дуже багато губиться, тому що „пірати” крадуть, і взагалі слухач українську музику не надто активно купує. А ще підпирає розвиток Інтернету, де є можливість закачати практично будь-яку музику безкоштовно.

Але це також підвищує популярність гуртів…
- Так, проте зменшує інтерес для рекордингових компаній, які могли б допомагати цим командам. В цьому є біда для музичної індустрії, але й певний шанс для молодих груп. Можна популяризувати свої пісні через Інтернет і взагалі обійтися без лейблів, аж допоки група не стане дійсно популярною, і всі лейбли наперебій будуть пропонувати контракт.


Життя радіокрокодилів

На ваш погляд, за останні роки кількість слухачів неформатної музики збільшилась?
- Що ви розумієте під неформатною музикою? Те, що не ставлять на радіо?

Ні, маю на увазі те, що не є мейнстрімом.
- В Україні взагалі розуміння мейнстріму дуже вузьке. У нас це в основному іноземні виконавці, от в чому проблема.

А естрада?
- Реально ні, небагато імен української естради є такими популярними, як виконавці американські, англійські або російські. У нас, якщо з точки зору радіо, неформатом є будь-які українські виконавці. Ситуація дещо покращилася останнім часом, але проблема залишається.

Взагалі, я мала на увазі неформатну музику, яку ніколи не візьмуть на радіо чи телебачення, яку масовий слухач не споживає, бо він не здатний таке споживати.
- Я це розумію, це теж проблема, але вона більш культурологічного плану, тому що є групи, які в Америці чи в Австралії крутяться по радіо і вважаються форматом, а для нашого радіо це настільки важкий рок, що тут подібна музика не має шансу. Просто там така музика є більш популярною. Формат – це питання популярності, наскільки багато людей хочуть слухати  ту чи іншу музику в радіо ефірі. Радіостанції - комерційні структури, вони роблять бізнес. Вони хочуть працювати з тою музикою, яка вже є популярною. Їх тут можна зрозуміти. Тому тим музикантам, які загалом роблять неформатну музику, треба вчитися працювати з радіостанціями, тобто знаходити серед своїх пісень щось таке, що може підійти для радіо, або робити якісь ремікси. Логіка радіостанцій проста - повинні крутитися тільки такі мелодії, які не відштовхують максимальну кількість слухачів. Навіть якщо поставити пісню, на яку тисяча слухачів відреагує з великим захватом, але при цьому 10 000 перемкне хвилю, то радіостанції це вже не підходить. Але ж якщо є тисяча слухачів у цієї команди, значить, вона має право на існування, їй просто не підходить таке радіо.

А чому б пісні не чергувати?
- Ні, для радіостанції це неможливо, вони втрачають слухачів, а значить втрачають рекламодавців. Не можна примусити радіостанцію крутити те, що вона не хоче. Але можна створити умови, за яких виникатимуть станції, початково орієнтовані на іншу музику. Треба форматувати радіо простір, і це можливо лише на державному, законодавчому рівні. От зараз у Києві більше 20 станцій, майже всі крутять одне й те саме – актуальні поп-хіти. А можна було б частину ефірних хвиль віддати тим станціям, які б готові були працювати у форматі рок, джаз, класичної музики. Наприклад: на такій-то частоті буде рок-формат, оголошуємо конкурс. На Заході саме так і роблять.

Ну звичайно : ) Але наприклад, у моєму рідному місті є радіостанція, яка крутить доволі-таки різноформатну музику без будь-яких обмежень.
- Це дуже добре. Взагалі місцеве радіомовлення дуже здорова штука, тому що вони орієнтуються на місцевого слухача, якого знають. Дуже погано, що  в Україні забагато мережевих радіостанцій, які транслюють сигнал, наприклад, з Києва, а всі місцеві тільки його відтворюють. Вони не мають реального контакту з місцевим слухачем. В деяких містах місцевих станцій просто немає, їхні хвилі в той чи інший спосіб захопили багатші і впливовіші мережеві станції, і тепер там немає місцевих новин, живого спілкування із місцевим слухачем, немає роботи для місцевих ведучих, журналістів, діджеїв та інших фахівців, і не ставлять в ефір музику місцевих музикантів.

Чи не було на великих майданчиках таких моментів, коли від хвилювання руки трусилися, гітара випадала?
- Ні, гітара з рук не випадає, хоча це справді завжди є впорскування великої дози адреналіну. І те, що здається таким легким і відпрацьованим на репетиціях або на клубних концертах, на великій сцені вимагає набагато більше зусиль, коли треба донести цей музичний і енергетичний посил до такої великої кількості людей  і отримати від них зворотній зв’язок. Одна із перших наших великих сцен була на Таврійських Іграх 2004 року, ми там співали, здається, 5 пісень всього, хоча у нас велика практика виступати у клубах з програмою на 2 години і більше, але виснаження від тих 5-ти пісень було не менше, ніж від повноцінної клубної програми.

Під час виступу не виникає проблем з зоровим контактом?
- В Україні є така тенденція, сподіваюся, що за кілька років вона зійде нанівець, але поки що у нас всі, хто організовує такі масові видовища, бояться публіки і відсувають її якнайдалі від сцени. Коли ми були на західних фестивалях вже як "Mad Heads XL", в Чехії, наприклад, кілька десятків тисяч людей нас слухало, і вони були просто під сценою. Є охорона, але її нібито й не видно. Огородження від публіки мінімальне, тобто фактично перші ряди можна бачити так, як це відбувається в клубі. Набагато легше встановити контакт.


Тримай радіохвилю!

Розкажіть, будь ласка, про передачу „Рокабільний психоз”? Чия ідея?
- Історія давня, передача почала виходити ще в 1997 році, кілька разів мінявся формат. Це починалося, коли в Києві з’явилася фм-радіостація, яка заявила, що працюватиме в альтернативному форматі. Їй потрібні були авторські програми про різну альтернативну музику. Таким чином мене запросили туди і запропонували зробити програму по тій музиці, яку я добре знав. То був мій перший досвід радіоведучого. При чому він був досить таки бойовий, тому що програма відбувалася у прямому ефірі і тривала вона 2 години. Цей час я відпрацьовував разом зі звукорежисером, який ставив пісні. Ця радіостанція в альтернативному форматі проіснувала десь близько півтора року, потім хазяї вирішили, що не вигідно й зробила звичайний популярний формат. Частина команди, яка там була, зробила свою структуру, яка існує по сьогодні і багато чого досягла. Це "ФДР-радіоцентр". Вони не є радіостанцією, вони займаються радіо сервісом - розсилають музику, виробляють свої програми, які йдуть в ефір на різних станціях. Я є ведучим кількох таких програм. Ще якийсь час я вів свою програму на радіо "Рокс" в Києві, там обстановка була аж занадто демократичною. Мені просто сказали: „Будь ласка! Ось тобі сд-програвач, ось ще один сд-програвач, пульт, мікрофон, телефон – роби, що хочеш!”. У мене було враження, що керівництво станції взагалі не контролює ефір, і якби я, наприклад, почав гнути в своїй програмі матюки, помітили б це дуже не скоро.

Класно вам було! А ви зараз працюєте на радіо?
- Тільки на ФДР. „Рокабільний  психоз” ще й досі виходить, правда, ми давно збираємося його згортати, робити іншу програму в рок-форматі на заміну йому. Є ще декілька програм, які я веду. Одна програма про музику з кіно – „SoundTrack Show”, а друга - про машини – "АвтоПро". В цих програмах я лише ведучий, на відміну від "Психозу", де я також і автор сценарію. Я, власне, чому з "Психозом" і вирішив зав’язувати, тому що не вистачає часу писати сценарії, і крім того, мені вже просто не цікаво розказувати про рокабільну музику. Все найцікавіше, що я про неї знав, я давно розказав.
 

Тож ворожий табір радіоЗМІ захоплений професійно і надовго. Принаймні завжди можна почути якщо не пісні „Хедсів”, то голос ідейного лідера. 1 травня "Mad Heads XL" вийде на головну сцену "Таврійських Ігор". Компанію гурту складуть "DVS", "Борщ", "ТНМК", "ВВ", "Ляпіс Трубецькой" та "Океан Ельзи".

ZanoZa


Читайте також:
Таврійські Ігри: свіжа південна кров. Відбір в Одесі
Таврійські Ігри: битва Центрального регіону. Відбір у Дніпропетровську




Коментарів (10)
RSS-стрічка
1. 29-04-2006 12:30
 
Мені сподобалось:)))) :grin
[ гість ]
 
zANOzA
2. 30-04-2006 01:16
 
Дуже файне та цікаве в'ю, молодець! :)
[ гість ]
 
Vitaliy
3. 03-05-2006 16:31
 
Дякую, я старалася! ;)
[ гість ]
 
ZanoZa
4. 17-05-2006 16:20
 
Вот чесно скажу... 
Вопросы галимые... :?
[ гість ]
 
Гість
5. 17-05-2006 17:54
 
Интерестное интервью! Красноокий рулит!
[ гість ]
 
Хаул
6. 20-05-2006 11:02
 
Спасибо:) 
Гость : а что тебе было бы интересно узнать ? :) всем ведь не угодишь, пральна? ;)
[ гість ]
 
ZanoZa
7. 22-06-2006 23:03
 
Дуже змістовне інтерв`ю. Я багато нового для себе дізналася! ;) :)
[ гість ]
 
Інуська
8. 21-09-2006 21:13
 
Давай будем знайомитись :p [EMAIL]null[/EMAIL]
[ гість ]
 
женя
9. 13-05-2007 16:52
 
Люди де можна викачати нормального українського року!!! Відповідь скиньте на Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. ,будь ласочка!!! Дякую
[ гість ]
 
антон
10. 26-09-2007 09:52
 
саундтрек
люди допоможіть най ти саундтрек до фільму "Давай одружимось" який створили Mad Heads XL
[ гість ]
 

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі.

 
< Попередня   Наступна >


Підписка на новини: