Гурт ''ВВ'': єдність витримана часом
// Віталій ПРУДИУС   
07.05.2006 16:19
Олег Скрипка, ВВЦього року гурт "Воплі Відоплясова" святкує свій 20-річний ювілей.  З 2002-го року команда не видавала нових альбомів, а її учасників частіше можна було помітити в інших сайд-проектах, аніж у складі "ВВ". Проте до свого ювілею гурт активізувався знову і вже порадував прихильників свіжою відеороботою до пісні "Катерина", що увійде до нового альбому "ВВ" – "Були деньки", який побачить світ вже в цьому році. Частину своїх нових пісень гурт презентував широкому загалу на 15-му фестивалі "Таврійські Ігри", де "ВВ" виступати далеко не вперше і команда вже давно має статус "старожилів фестивалю". Тож на ці і деякі інші теми Олег Скрипка вирішив поспілкуватись із журналістами.

Як відомо з часу виходу вашого останнього альбому минуло 4 роки. Як вам протягом цього часу вдалося зберегти популярність: це проблема українського шоу-бізнесу який не зміг створити вам якихось сильних конкурентів, які б змусили слухачів переключити від вас увагу чи є якийсь особливий секрет ВВ?

Індустрія так званого українського шоу-бізнесу влаштована таким чином, що інтереси музикантів і інтереси рекорд-компаній розходяться. Одна з причин, чому рідко випускають альбоми, як ми так, і інші рокери, полягає в тому, що наші платівки рекорд-бізнесу не потрібні. Вони потрібні фанам, але їх дуже мало -  5-10% від усього ринку споживання музики. І навіть ця кількість людей, які чекають і купують наші платівки,  все одно залежать від тих же рекорд-команій, які більше зацікавлені працювати з естрадою. Там є певні механізми, є такий зговір українських і російських рекорд-компаній не підписувати контракти із рокерами на вигідних умовах. Наприклад, нещодавно в Росії були проблеми із випуском нового альбому гурту "Акваріум".
До того ж, рок-музикантів, особливо молодих, не пускають в радіоефір та на телебачення. А це не розширює аудиторію прихильників, бо не дає можливості донести свою музику до широкого кола, розкрутитися, стати відомим, підвищити попит на свої платівки.
Це з одного боку. З іншого, випускати раз на рік чи півроку альбоми – це може дозволити собі "естрадка", тому що на неї працює ціла армія найнятих музикантів, а ми хочемо писати музику самі. Ми вимушені виживати за рахунок концертів, тому що диски не приносять грошей взагалі - ти просто вкладаєш свої кошти, а тобі нічого не повертається. А нам же треба якийсь стимул, щоб писати нові альбоми. Бо що з того, що ми випустили альбом "Файно", а публіка крім "Весни" більше нічого не знає та й знати не хоче. Ми постійно її граємо на концертах, а потім нам говорять, що крім "Весни" у нас нічого більш і не немає.
Все це - специфіка нашого "печерного" капіталізму. У нас поки що не з'явилося у рекорд-бізнесі такої ніші, де професійно працювали би з рок-музикою. А професійна рок-музика існує вже давно і є дуже багато колективів, але соціум відстає від цього. Можливо це і нормально. Сподіваюся, що вже наші діти і внуки будуть нормально грати рок і він буде випускатися на платівках, які користуватимуться великим попитом не тільки у вузькому колі фанів, але і серед широкого загалу.

Як вдалося зберегти єдність колективу? Як відомо протягом цього часу у вас були сольні проекти, інші учасники гурту були також задіяні в сайд-проектах. Як вдалося зберегти гурт і зібратися разом, щоб записати новий альбом, який, вже зараз відомо, матиме назву "Були деньки"?

Учасникам нашого колективу завжди вистачає часу і натхнення, тому робота сольна не заважає. В гурті до сайд-проектів ставляться із розумінням і тому склад гурту протягом 20 років постійний за винятком однієї зміни. Я можу сказати, що жоден сучасний гурт на теренах СНД не може похвалитися такою стабільністю. Чому так трапляється? Можливо людям не вистачає такту, терпимості… Може бути такий феномен, що у будь-якому колективі починається внутрішній тиск і треба  просто випустити пар. І тоді треба піти "на лєво", зіграти якийсь свій сольник, а потім повернутися. Або буває, що виникає відчуття "недореалізації", коли комусь із музикантів хочеться щось зіграти не в тому форматі, який виконується колективом і він розуміє, що колеги по гурту цього не сприймуть. От тоді він і може реалізувати себе в іншому форматі – сольно. Тоді, таким чином, гіпотетичні конфліктні ситуації і вирішуються. А з іншого боку, сольні проекти - це теж розвиток, тому що люди розумні і професійні і хочуть займатися реалізацією свого творчого потенціалу.

Відомо, що ви цікавитесь молодими українськими рок-гуртами, підтримуєте їх. Чи можете назвати якісь особисті вподобання, свої симпатії до когось з них?

В Україні дуже багато молодих рок-колективів для цього ми і влаштували фестиваль "Рок-Січ", щоб вони могли себе показати. Мені подобаються гурти, які працюють з етнікою чи в дуже "важкому" стилі. А симпатичні мені "Мандри", "Очеретяний Кіт", "Гуцул Каліпсо". З важкої подобаються львів'яни "Верховна Зрада", "Карна" з Івано-Франківська, "Назад Шляху Немає" з Луганська, "Фактично Самі", "Файно", "Щастя" і ще багато інших.

Ваше ставлення до фестивалю "Таврійські Ігри"?

Це найперший і  найстаріший фестиваль на пострадянському просторі. І коли ми вже декілька разів брали у ньому участь, а потім приїжджали на перші російські пафосні фестивалі "Нашествія", "Крила", "Максідром", то в порівнянні із технічним і професійним рівнем "Таврійських Ігор" це були містечкові фестивалі. Я вам скажу, що коли ми в Росії виступали на цих фестивалях, то жодного разу не було такого, щоб не виникало технічних проблем. Це говорить про їх недосконалий професійний та технічний рівень, а на "Таврійських Іграх" такого не відбувається – це серйозний підхід. Єдине, за що я можу покритикувати цей фестиваль, то це те, що в нього, як на мій мистецький смак, немає ідеології, немає формату, ідеї якоїсь. Тільки в цьому році я, нарешті, бачу, що фестиваль рухається у правильному напрямку і ми вже маємо рок-день. Нарешті до організаторів прийшло розуміння того, що не треба змішувати "божий дар з яєчнею", тобто не треба змішувати в один день на одній сцені фанєрну і живу музику, рок і попсу, пиво і футбол… Але наше суспільство є таким, що люди, в основній своїй масі, не мають музичного смаку, не розбираються в стилях і сприймають цей світ в якійсь такій загальній каші. Наприклад,  мені в слід можуть сказати: "Он пішов Скрипка – митець української естради", або якогось естрадника назвати рокером. Тому, я гадаю,  що якраз зараз фестиваль виходить на той рівень, коли в нього може з'явитися ідеологія. Не обов'язково на чомусь зациклюватись одному, але можна якось свідомо представляти різні галузі українського мистецтва, чи міжнародного, чи російського, розводячи їх хоча б по різним дням.

Сьогодні на одній сцені з вами буде грати і білоруський гурт "Ляпис Трубецкой", а не так давно ви виступали разом з ними і гуртом "Здоб ши здуб" у Мінську. Які ваші враження від Білорусі? Відомо, що після останніх президентських виборів там рок фактично заборонено, якщо вам запропонують виступити в знак солідарності на підтримку білоруського року ви поїдете туди?

Заметуть! Обов'язково заметуть! (Сміється). Взагалі ж білоруське питання дуже болюче, про це говорити важко і складно. Наприклад, ми були дуже вражені коли, виконуючи нашу пісню "Світ", яку тут, в Україні, широка аудиторія не знає, там, в Білорусі, всі 5 тисяч людей, що були присутні на концерті, проспівали з нами від початку до кінця, весь її текст! Я був просто шокований! Це означає, що у нації, яка живе в дуже складних тоталітарних умовах, високий рівень культури, вона цікавиться різною музикою і не знаходиться під впливом масової культури. Не пам'ятаю, хто сказав, але є такий вислів: "Гарні пісні мають ті нації, які погано живуть"… Раніше я вважав, що найкращі пісні і найкращі команди – це українські, бо наша культура дуже сильна, але коли я познайомився з гуртами білоруськими, то, скажу вам, вони крутіші наших разів у два, можливо. В них дуже сильний музичний рівень, я не знаю з чим це пов'язано: з тоталітаризмом чи з культурною спадщиною. Тому я раджу білорусам приїжджати до нас і, звертаючись до них зараз, запрошую на фестиваль "Країна Мрій", який відбудеться у липні. Ми дуже раді будемо вас бачити. Наприклад, цього року там буде виступати два білоруських колективи. Тож приїжджайте до нас, ми з вами і завжди вас підтримаємо!

Дата інтерв'ю: 1 травня 2006 року


Віталій ПРУДИУС




Коментарів (7)
RSS-стрічка
1. 10-05-2006 14:56
 
:grin Цікаво)) Молодця!))
[ гість ]
 
ZaNoZa
2. 10-05-2006 20:07
 
Хочу-хочу-хочу новий альбом!!!
[ гість ]
 
shvetranka
3. 23-05-2006 12:37
 
Отаман!!! :)
[ гість ]
 
Гість
4. 22-06-2006 22:48
 
Вітаю хлопців з "ВВ" з їхнім ювілеєм! 
Ви просто дуже файні і творите браве діло! ;)
[ гість ]
 
Інуська
5. 24-09-2006 18:50
 
Скрипка-мегачувак!!!фести органiзовуэ,пiснi cпiваэ,i ващще супер-пупер-мега-мен!Респект тобi,о мачо-мен!
[ гість ]
 
mala
6. 09-11-2006 14:02
 
Come to SPAIN!
Spain wans to know how is the ukrainian rok like! A lot of ukrainins are waiting for you!!!!!!!!!!!
[ гість ]
 
Victoriasss
7. 08-11-2007 09:49
 
журналіст
Вітаю "ВВ" з ювілеєм. В неділю гурт буде у Львові. Якщо у гурту є можливість прийти в понеділок на прямий ефір 12 каналу програми "Вже ранок". Якщо цікавить -- 8 067 777 85 02
[ гість ]
 

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі.

 
< Попередня   Наступна >


Підписка на новини: